Леді зникає: травматична пам’ять колективу у фільмі «Тіні забутих предків»

Download Edit this record How to cite View on PhilPapers
Abstract
Яким чином проявляється травматична пам’ять про криваві події першої половини ХХ століття, яка не могла, але мусила бути проробленою в культурних текстах його другої половини? У фільмі «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, структуруючим принципом якого є оплакування смерті, мати Івана, головного героя, зникає з екранного простору без сліду, без похорону. У статті проаналізовано це зникнення як значуще, як символічний збій в екранній реальності, як симптом того, що Олександр Еткінд назвав «кривим горем», незавершеністю роботи скорботи за жертвами сталінізму. Мати Івана в екранних «Тінях» (на відміну від повісті Коцюбинського) постає як втілення травматичної пам’яті колективу, наближаючись до ліричного «Я» поеми «Реквієм» Анни Ахматової, але водночас цей екранний образ акумулює в собі чорну енергію ресентименту і родової ворожнечі. Складність материнського образу у фільмі Параджанова дає змогу винести на поверхню свідомості те, що перебуває у «несвідомому» цього культурного тексту, у його невисловленому підтексті: показане, але не сказане.
PhilPapers/Archive ID
BRI-31
Upload history
Archival date: 2019-11-27
View other versions
Added to PP index
2019-11-27

Total views
45 ( #57,425 of 64,210 )

Recent downloads (6 months)
10 ( #47,997 of 64,210 )

How can I increase my downloads?

Downloads since first upload
This graph includes both downloads from PhilArchive and clicks on external links on PhilPapers.