Abstract
У статті висвітлено головні особливості змалювання образів гріхів і спокус у збірках богородичних оповідань «Тератургима» Афанасія Кальнофойського, «Небо новоє» і «Скарбниця потребная» Іоаникія Галятовського та «Руно орошенноє» Димитрія Туптала. Розглянуто релігійно-філософське потрактування зла бароковими книжниками в контексті канонічної церковної традиції та визначено основні групи образів, якими воно представлене в богородичних текстах. Особливу увагу приділено зображенню гріха як хвороби, знерухомлення, пригноблення, падіння, бруду і втрати цілісності людської природи.