Екокритичний аспект дикості у поетичному циклі Олега Лишеги «Снігові і вогню»

Download Edit this record How to cite View on PhilPapers
Abstract
У статті проаналізовано категорію дикості в поезії Олега Лишеги. Екокритична категорія дикості – як протилежність до цивілізованого, обжитого, людського – дає змогу окреслити основні ознаки лісу у поезії Лишеги як дикого, непередбачуваного, тваринного, магічного простору. Близька взаємодія суб’єкта лірики із лісовим ландшафтом створює глибшу ідентичність дикого лісу, який, отримавши голос, промовляє у тексті. Надзвичайно важливим для поета є збереження неприрученості, гармонійне співіснування світу природи і світу людей.
PhilPapers/Archive ID
HAN-24
Upload history
Archival date: 2019-07-05
View other versions
Added to PP index
2019-07-05

Total views
49 ( #48,360 of 55,934 )

Recent downloads (6 months)
13 ( #43,575 of 55,934 )

How can I increase my downloads?

Downloads since first upload
This graph includes both downloads from PhilArchive and clicks on external links on PhilPapers.