Abstract
У статті розглянуто недосліджену в науці проблему виявлення та елімінації пам’яток. Практичний досвід у цій царині є досить багатим, але досі ніким не узагальнений. Мета статті – сформулювати емпіричні правила виявлення пам’яток, які роблять їх стійкими до штучних елімінацій. Основні правила: брати до уваги ефект Лінді, «менше – означає більше», опціональність, збереженість шарів автентичності, природно сформований комплекс; не брати велику кількість одиничних розрізнених пам’яток, не шукати вигоди від виявлення пам’яток. При відборі пам’яток згідно із емпіричними правилами до уваги не беруть конкретні цілі репрезентації та інтерпретації минулого тут і зараз. І саме це дає змогу уникнути негативних наслідків штучних елімінацій.