У пропонованій статті на теоретичному рівні досліджуються феноменальні прояви українських духовно-інтелектуальних домінант у процесі творення національної державної, правової та громадянської ідентичності та моделей її втілення й розвитку в універсумі України ХІ-ХХІ ст. Український державотворчий процес розглядається як багатовимірна й концептуально складна панорама національного усвідомлення власної ідентичності крізь призму християнського розуміння дійсності. Базисною константою в такому розумінні є феномен православ’я. Саме від прийняття в 988 році православної віри народна правосвідомість отримала новий імпульс, наслідком якого було започаткування міцної державотворчої традиції. Ідеться насамперед (...) про духовність та форми її втілення в соціумі: мову, культуру, звичаї. (shrink)

У статті розглянуто процес масифікації комунікацій та її вплив на становлення культури особистості. Засоби масової комунікації увиразнюють модель реальності, а сама комунікація є одним з визначальних складових сучасного суспільства. Видокремлено чотири ступені-щаблі культурного модусу які впливають на інформаційний кругозір особистості. Проаналізовано розвиток інформаційного суспільства крізь призму часу.