У статті зроблено огляд значущості філософії освіти в історичному контексті. Акцентовано увагу на потенційних можливостях теорій філософії освіти як галузі філософського знання в історичній ретроспективі. Визначено ідейну сутність основних спрямувань і течій філософії освіти, що містять низку поглядів на освіту й виховання й можуть бути використаними сучасними освітянами в розробці нових освітньо-філософських систем і парадигм. Стверджується значущість філософії освіти як дослідницької галузі педагогіки в сучасному інформаційному суспільстві, котра покликана вирішувати найважливіші завдання в стратегії виживання людства – забезпечення новому поколінню повноцінного (...) життя, успішної соціалізації нових громадян суспільства в умовах інформаційної майбутності. (shrink)

В предлагаемой статье рассматривается лексико-семантическая группа власть в восточногерманских и скандинавских языках. Анализ входящих в лексико-семантическую группу власть лексем направлен на выявление закономерностей формирования и становления лексико- семантической группы, а также на исследование связей между языками. Кроме того, в статье предлагается анализ внутренней формы слов для выявления представлений, заложенных в основу их номинации. Слова в работе рассматриваются с этимологической и словообразовательной точек зрения.

В статті розглядається значення методології дослідження смислу, яка заснована на комунікативній парадигмі, що поєднує достоїнства як менталістської так й лінгвоцентризької парадигм, одночасно усуваючи їхні недоліки. Парадигми припускають різні методології дослідження, щодо яких сформульовані три тези. По-перше, вони мають протилежну спрямованість. По-друге, мають свої онтологічні передумови, що роблять їх однаково обгрунтованими. Та по-третє, внутрішня логіка їхнього розвитку спрямована на зближення. У статті репрезентовано процес поступового формування комунікативної парадигми вивчення смислу. Також, розглядаються дві логіко-філософські концепції, які вплинули на розвиток всієї семантики.

Сьогодні з’явилась гостра необхідність щодо переосмислення образа життя сучасної людини та суспільства у цілому, все для того щоб ростити здорове та щасливе покоління у контексті підвищення якості життя, розвитку добрих умов життєдіяльності. У статті проводиться системний аналіз розвитку медичних методів у суспільних системах народів світу, а також системне дослідження екзістенціалу «здоров’я» у рамках розвитку давньої медицини.

У статті зроблено спробу соціально-філософського аналізу інституції надзвичайного стану в роботі Джорджо Агамбена «Homo Sacer. Надзвичайний стан». Головна мета статті – показати, що надзвичайний стан – це не диктатура, а простір правової порожнечі, зона аномії, де паралізовані всі юридичні поняття. Показано зв’язок між надзвичайним станом і революційним насильством, констатована небезпека надзвичайного стану для молодих демократичних держав, включаючи Україну сьогодні.