Досліджуються характеристики суб’єктів взаємодії миру та війни в соціальному світі, згідно їх світогляду. З’ясовується функціонування соціальних інститутів як механізму об’єктивації діяльності суб’єктів. Синергетичний підхід відбиває дослідження соціального світу у протиріччі миру та війни, в умовах нелінійності, невизначеності, неврівноваженості, багатофакторності соціального розвитку. У соціальному світі відбувається взаємний перехід ідентичностей, взаємоідентифікація. Ідентитетом є заперечення або ствердження суб’єктом процесів миру або війни. Проаналізовані функції соціальних інститутів у форматах війни та миру демонструють нам невідповідність їх роботи в Україні. Отже, суб’єкти взаємодії миру та війни (...) й стан суспільства та соціальних інститутів взаємопов’язані. (shrink)

В статті дається аналіз того, що являє собою культурна глобалізація, яка є продовжденням тривалого історчногопроцесу західної експансії і представляє собою варіант глобальної гегемонії; як культурна глобалізація впливає на такіінститути, як ринок, держава, освіта і культура. Обгрунтовано, чому сучасна освіта повинна постійно відслідковуватизміни, що відбуваються на постіндустріальному ринку праці, включаючи знання у сфері підприємництва, вирішеннякритичних ситуацій тощо. Розкрито дискусійне положення, що культурна глобалізація пов’язана з культурнимімперіалізмом, який пов'язаний із західним імперіалізмом. Охарактеризовано, як глобалізація і сучасні інформаційнітехнології здійснюють вплив на вищу освіту, (...) яка стала пристосовуватися до плинних економічних і соціальних умов тадати аналіз проблем освіти і науки в сучасну епоху. (shrink)

В статті дається аналіз теоретико-методологічних засад взаємовпливу і взаємодії особистості і глобалізованого соціуму; логіка розгортання людської цивілізації та світоголядних орієнтирів особистості в епоху глобалізації; сутність процесів глобалізації та появи нового глобалізованого соціуму; передумови та фактори становлення глобалізованого соціуму; проблеми, пов’язані з цією взаємодією та взаємовпливом; поява нового типу онлайнових відносин в контексті формування мережевого суспільства.

В статті досліджується проблема методології мислення в соціальному і науковому пізнанні. В його контексті виокремлюється «рамочний» характер мисленнєвої діяльності, який знаходить свою реалізацію в інтелектуальній традиції. Авторка зосереджує увагу на колективній мисленнєвій діяльності, яка існує, насамперед, в знанні про неї. Відмінності між людьми, які володіють різними типами знань, орієнтують на різні форми організації мислення і діяльності. Аналізуються можливості розвитку мислення в навчальних практиках сучасності. Дана ситуація, стверджується в статті, обумовлює якісну трансформацію мислення, культури і людини.