У статті йдеться про етимологічну герменевтику власних імен як метод визначення приблизного датування тексту, а також – змісту тексту та наміру його авторів чи редакторів. Автор статті ілюструє цей метод на прикладі етимологічного аналізу власних імен персонажів легенди про Сема, Хама і Яфета й приходить до висновку, що їхня етимологія – грецька, а відтак легенду потрібно датувати елліністичним періодом. Вона була витворена для правового обґрунтування перебування Ізраїля на землях завойованих народів Ханаана. Водночас автор готовий визнати, що грецька етимологія згаданих власних (...) імен вторинна й похідна, якщо фахівці з давньоєврейської мови й Старозавітної біблеїстики доведуть, що їхня семітська етимологія – давніша за грецьку. (shrink)