Why should the liberal state be concerned about people's cultural differences? How should it respond to these differences? Can culturally differentiated treatment, including the rights and exemptions of minority members, be justified within the liberal framework? And if it can, to whom should this treatment be extended? The Limits of Liberal Multiculturalism discusses cultural accommodation from the perspective of liberal political theory on the one hand, and concrete multicultural policies on the other. It explores some of the weaknesses, but also (...) the successes, of the liberal multicultural project, and develops a new, individuated, yet culturally sensitive approach to cultural diversity. While establishing differentiated rights as legitimate policy options of the liberal state, Vitikainen turns our focus to a further question: How do we reach the actual beneficiaries of such rights? In order to track their targets, differentiated rights must be fairly allocated. This requires extending the scope of the liberal multicultural project, and applying a pluralist, individual-centred approach to allocating differentiated rights in liberal democratic societies. (shrink)

В статье описываются и оцениваются различные концепции и подходы к рассмотрению феномена информации. Автор подчеркивает важность понятия информации как в анализе современного научного дискурса, так и в исследованиях общественных процессов, явлений и т. п. На основе современных работ в области философии информации поднимается вопрос о понимании самого феномена информации как основополагающего для определения понятия «информация». Рассматривается процесс историко-научной и историкофилософской эволюции понимания феномена информации в отечественной и зарубежной мысли. Акцентируется внимание на более детальной и фундаментальной проработанности понимания природы информации в (...) отечественной литературе. Автором предпринимается попытка рассмотрения ряда современных исследований информации, объединенных под общим названием философии информации. Рассматриваются работы Лучано Флориди, Константина К. Колина и Лю Гана. Делается вывод о том, что, благодаря своим концептуальным отличиям, наиболее перспективной, с точки зрения автора, является модальная теория информации, предлагаемая синологическим подходом как к философскому осмыслению информации, так и к западнофилософской мысли в целом. (shrink)

Jocelyn Maclure | : Alan Patten’s Equal Recognition is a major contribution to the normative literature on minority rights. I nonetheless suggest that liberal culturalism as a normative theory, even in Patten’s sophisticated version, is ill suited to deal with the challenges related to the status of religion in the public sphere that are so prevalent in contemporary democracies. In addition, I submit that Patten did not supply a fully convincing answer to the argument that liberal egalitarianism, well understood, is (...) capacious enough to secure fair terms of social cooperation for members of cultural minorities, making the language of “cultural rights” and “cultural recognition” superfluous. | : Le livre Equal Recognition d’Alan Patten contribue de façon majeure aux travaux de philosophie politique sur les droits des minorités culturelles. Je suggère néanmoins que la théorie normative qu’est le « culturalisme libéral », y compris dans la version sophistiquée défendue par Patten, n’est pas outillée pour penser les omniprésents défis concernant le statut de la religion dans l’espace public. De plus, j’avance que Patten n’a pas été en mesure d’offrir une réponse pleinement satisfaisante à ceux qui soutiennent que l’égalitarisme libéral bien compris est en mesure d’offrir des termes de coopération sociale justes aux membres des minorités culturelles, sans devoir être complété par des « droits culturels » ou par le langage de la « reconnaissance » des cultures. (shrink)

The subject of author’s reflection is transformation of metaphysics in creativity of I. Kant and an opportunity of faith on the basis of new existential ontology. It begins from opportunity developing of new metaphysics in the works of Kant and then – Heidegger. There is a problem in understanding of metaphysics in Kant’s art. From author’s point of view Kant tried to create a new type of ontology as a real metaphysics that doesn’t destroy the faith if one understands it (...) non-metaphysically. Even more – Kant’s and Heidegger’s new ontology can produce and have already produced a new type of faith understanding. This transcendental and aprioristic faith is the inner essence of different faiths, which objected in religions. Nowadays this faith must be opened and rethought,because it can helps to solve global spiritual problems of mankind. Only real (ontological) and humanistic knowledge can spiritually unite persons and peoples. (shrink)

Книга М.А.Дорогого, що призначена для найрізноманітнішого кола читачів, які, як зазначає автор, “шукають Абсолютну істину”, є авторським баченням гносеології, онтології, антропології та соціології. Специфічність прочитання пізнавальних, онтологічних, антропологічних та соціологічних проблем автором книги зумовлена його світоглядними переконаннями.

У статті аналізуються проблеми, поставлені папою Франциском в його виступах в європейських інституціях, які стосуються ціннісних вимірів розвитку Європи, зокрема Європейського Союзу та місця й ролі людини як особистості в цьому процесі. Ставлення до історичного спадку Європи та сучасних шляхів її розвитку посідає пріоритетне місце в контактах і співпраці Ватикану за посередництвом Ради Конференції європейських єпископатів Католицької церкви з Європейським парламентом і Радою Європи. Цю співпрацю запропоновано здійснювати в секулярному контексті: визнанні культурної багатоманітності сучасної Європи замість традиційної клерикальної формули Рим-Візантія-Москва, (...) толерантизувати міжкультурні й міжконфесійні відносини на ґрунті трансверсійної діалогічності та утвердження гідності людини як трансцендентної цінності. (shrink)

The anthropology of ethics has become an important and fast-growing field in recent years. This book argues that it represents not just a new subfield within anthropology but a conceptual renewal of the discipline as a whole, enabling it to take account of a major dimension of human conduct which social theory has so far failed adequately to address. An ideal introduction for students and researchers in anthropology and related human sciences. • Shows how ethical concepts such as virtue, character, (...) freedom and responsibility may be incorporated into anthropological analysis • Surveys the history of anthropology's engagement with morality • Examines the relevance for anthropology of two major philosophical approaches to moral life. (shrink)

The subject of author’s reflection is transformation of metaphysics in creativity of I. Kant and an opportunity of faith on the basis of new existential ontology. It begins from opportunity developing of new metaphysics in the works of Kant and then – Heidegger. There is a problem in understanding of metaphysics inKant’s art. From author’s point of view Kant tried to create a new type of ontology as a real metaphysics that doesn’t destroy the faith if one understands it non-metaphysically. (...) Even more – Kant’s and Heidegger’s new ontology can produce and have already produced a new type of faith understanding. This transcendental and aprioristic faith is the inner essence of different faiths, which objected in religions. Nowadays this faith must be opened and rethought,because it can helps to solve global spiritual problems of mankind. Only real (ontological) and humanistic knowledge can spiritually unite persons and peoples. (shrink)