Доктор богослов'я, отець-професор Іван Музичка. Як про нього, так і про багатьох подібних йому талановитих і вірних Україні науковців, письменників, митців, духовних осіб, які волею долі опинилися в еміграції, не так давно ми лише "знали", що вони в переважній більшості своїй, як "українські буржуазні націоналісти", є нібито злійшими ворогами свого народу. Проте перші зустрічі й розмови з ними вщент розвіюють ці версії комуністичної доби. З'являється відраза до того, що писалося, і тих, хто писав, бажання повернути нашому народу духовні скарби цих, (...) скажу образно, журавлів, ключ яких довго не повертав в самовіддано й палко любиму ними Україну. Я, автор статті, вже повернув Україні православного отця-богослова з Канади Степана Ярмуся, греко-католицького богослова із США Володимира Олексюка, греко-католицького отця-історика Церкви з Австралії Івана Шевців. Останньому присвятив навіть шестисотсторінову монографію «Іван Шевців – життєпис українця-християнина». На черзі видрук вибраних творів фундаментального вже покійного богослова Івана Ортинського з Німеччини. (shrink)

Неодноразові святкування ювілеїв Унії Української Православної Церкви з Римським Апостольським Престолом спонукають нас зупинитись ще раз й глибше осмислити її генезу, тобто з’ясувати мотиви її творців, історичні та інші причини, які призвели до здійснення того переломного й вагомого в наслідках акту в історії нашого народу. Це переосмислення тим більше необхідне, що в нашій історії, зокрема в умах і публікаціях багатьох українців, ще закріпилося поняття, що згадана Унія Української Православної Церкви з Римом, проголошена в Бересті 1596 року, — це польсько-єзуїтська інтрига, (...) здійснена в інтересах польського, а не українського народу. (shrink)

Аналізується психологія формування державної мови в контексті національного виховання особистості; автор виходить з того, що кожен народ має свою мовну картину світу, в якій виявляється ментальність, характер особистості, психологія її ставлення до людей, предметів і діяльності; головна риса психології виховання особистості засобами мови відслідковується через розуміння органічного зв’язку нашого мови народу з його психологією, характером світосприймання, історією, культурою, врешті, з природою, де живе етнос; як багатонаціональна держава Україна характеризується взаємодією ментальностей і мов; державна ж мова може бути впроваджена лише через (...) толерантне ставлення до мов національностей і культур; при цьому, в державі мають вільно функціонувати декілька мов регіонального статусу. (shrink)