У статті здійснено порівняльний аналіз культурних практик політичного популізму і попу- лярної культури. Популістичного політика розглянуто як знак культурної комунікації і вио- кремлено три його ідеальні типи: пустий знак, орієнтований на сьогодення, який репрезентує популістів без ідеології; знак, орієнтований у минуле, який репрезентує популістську націона- лістичну ідеологію; знак, орієнтований у майбутнє, який репрезентує реформаторів суспіль- них цінностей. Виявлено спільні характеристики в інтерпретації та функціюванні популярної культури та популізму — символізм, емоційність, походження «від простих людей», спротив системі, експлуатація прагнення емансипації. Підкреслено (...) визначальну роль медіа у культур- ній комунікації як для популярної культури, так і для політичного популізму. Певне оновлення та урізноманітнення політичних інституцій стане тим критерієм, який дасть змогу визна- чити — що саме було вартісним у популярній культурі та політичному популізмі. (shrink)

Technology always provides a new perception of the world. However, it is not clear when technology produces “mere” new informations and when it provides something more such as a production of new objects in our world which start to “live” around us. The aim of this paper is to study how technology shapes our surrounding world. The questions which we are going to answer are: Is it really adding new objects to our world? If yes, does every technology have this (...) potentiality? We are going to tackle the problem using a phenomenological and post-phenomenological approach focussing our attention on the perceptual level. Using Husserl’s philosophy we will study how technology are deeply involved in our perception and, thanks to post-phenomenology and its concept of “embodiment relations,” we will be able to determine which kind of technologies have the potentiality to change our surrounding world introducing and producing new objects in it. (shrink)

This brilliant study of the stages in the mind's necessary progress from immediate sense-consciousness to the position of a scientific philosophy includes an introductory essay and a paragraph-by-paragraph analysis of the text to help the reader understand this most difficult and most influential of Hegel's works.

The article discusses the concepts of communicative practical philosophy as a component of hermeneutic-linguistic-pragmatic-semiotic turn in philosophy, associated with the transition from the paradigm of subjectivity to the paradigm of intersubjectivity. In particular, the concept of “I” is considered as a factor in the internalization of intersubjectivity, because it is from the very beginning woven into the context of speech practice with the pronoun “I”, which is marked by the reflective “I am I”. The transcendental “I” is the internalization of (...) the transcendental communicative community; the classic concept of “adulthood”, associated with “the courage to be guided by one’s own mind”, is an internal manifestation of communicative competence, which in an internalized form is part of the structure of identity. The mind appears in such definitions as “discourse”, “argumentation”, “consensus”. In turn, discourse differs from other speech practices, such as conversation, talk, debate, dialogue, which also have their own internalizations, forming a complex identity structure. The article deals with the internal “maintenance of discourse” both in the process of substantiation of human knowledge and in the process of justification (legitimation) of the correctness of moral duty. In particular, this is manifested in the formulation of the categorical imperative of moral practice, which is considered in the light of the transition from the monologue dimension to the transcendental-pragmatic one. The article also shows the need to move from a monologue concept of responsibility to a communicative concept of shared responsibility. It is emphasized that such a transition is an urgent need of modern times, a sign of which is the desire to overcome the crisis civilization of “risks and threats” and the formation of a civilization of dialogue based on the argumentative understanding, for which the guiding idea is the “transcendental consensus”. (shrink)

Husserl (1859-1938) hatte sich in seinem Werk "Formale und transzendentale Logik" das Ziel gesetzt, den inneren Sinn, die Gliederung und Zusammengehörigkeit all dessen nachzuweisen, was bislang an logischen Problemen behandelt worden war, und die Notwendigkeit einer phänomenologischen Durchleuchtung der gesamten logischen Problematik darzutun. Ein Hauptstück der analytisch-deskriptiven Untersuchungen, die einer solchen phänomenologischen Begründung der Logik dienen, ist "Erfahrung und Urteil". Das Buch entstand in Zusammenarbeit mit Schülern und Mitarbeitern.

У статті проаналізовано категоріальний апарат сучасної парадигми дизайну. Актуальність виявлення категоріального апарату парадигми дизайну визнається загальносвітовим зацікавленням до проблем національних відмінностей і глобалізацією інформаційної свідомості людства, потребами української дизайн-освіти, в якій теоретичним проблемам приділено ще недостатньо уваги; формуванням нових культурних цінностей в умовах трансформації українського суспільства. З’ясовано, що категоріальний апарат дизайну зводиться до методології пізнавального руху, дизайн розглядається в контексті міждисциплінарного простору, актуалізуючи категорії філософії, соціології, естетики, інженерної психології й екології, загальної технології й системотехніки, кібернетики й теорії організації виробництва. Розглядається (...) категорія “модель дизайну”. розглядаються такі моделі як: художня, інформаційна, матеріальна, технологічна тощо. Категорії дизайну включають соціально - історічний контекст, являючись узагальненням не тільки індивідуального,а й суспільного духовного досвіду. (shrink)