The article deals with the history of Ukrainian cinema from inception to the present day. The analysis films nineteenth century and their impact on the consciousness of modern Ukrainian audience. Considered the most famous Ukrainian film directors. Much attention is paid to contemporary cinema and its main trends. At present Ukrainian cinema is trying to get back on his feet, but neither the authorities nor our society do not want this to help people prefer American films, forgetting that our country (...) takes a decent movie. However, despite all the difficulties the film, including funding dedicated actors and directors are trying to create, run and shoot new movies. Where what are these movies adequately perform at international film festivals. But while this patriotism directors and actors held Ukrainian cinema. The study determined that the film - it means the most powerful influence on the human mind, like forming loving attitude to their country and a large part of Ukrainian culture and mentality necessary for the formation and patriotism. Done outlook for further development of Ukrainian cinema. Today, most young Ukrainian predicts no significant prospects in their own state and is ready to go abroad for a successful future. There are many reasons, including the fact that we have not enough films that would educate patriotism, love for Ukraine, covering national idea and dedication. The phenomenon of cinema and its impact on the consciousness of modern people is limitless. Now the film has become part of our lives. Through it we get the information and can plunge into the world of fantasy. So important film for people grows every year and this can not but cause concern to study it. (shrink)

Compiled and edited by Leonid Ushkalov, one of Ukraine's foremost authorities on Ukrainian baroque culture, this book is the first ever scholarly edition of all extant writings by Ukraine's most famous philosopher Hryhorii Skovoroda. This 1,400-page hardbound volume contains the following groups of Skovoroda's writings: poetry, fables and philosophical treatises, dialogues, and parables, as well as his translations, letters, and miscellaneous writings. All texts have been painstakingly verified against Skovoroda's 18th-century original manuscripts and are accompanied by Professor Ushkalov's detailed notes (...) and commentaries. Skovoroda's Latin writings have been translated by Professor Ushkalov into contemporary Ukrainian. He also wrote a preface and a sizable introduction to the book in which he provides an overview of Skovoroda's life and ideas. This historic edition was copublished by the CIUS Press and the Maidan Publishers in Kharkiv. It was was made possible by a generous donation of Mrs. Daria Mucak Kowalsky of Toronto, Ontario, and was facilitated by the cooperation of the Kowalsky Eastern Ukraine Institute at Kharkiv University. (shrink)

Мета статті – виявити складові творчого методу та антропологію театру Шекспіра, порівняти театр Шекспіра з театром бароко, проаналізувати різні концепції шекспіріани. Методи дослідження – герменевтичний, культурна антропологія, історично-культурний, аналітичний, психоаналіз. З філософсько - антропологічної позиції проаналізований творчий метод та творчість В. Шекспіра, виявлений тісний зв ' язок театру та філософії театру Шекспіра з театром бароко ( містичність, казковість, гіперреалістичнсть, формальні ознаки замінюються дієвими, використання притчі та утопії ( зокрема, образ Короля Ліра ), мотивів ванітас ( суєтності ), подвійності світу, алегоричності, (...) « фігурності »). Шекспір пропонує нову філософію театру, що заснована на стиранні межі між дійсністю та мистецтвом, бароковізації, театралізації дійсності, маски використовуються як символи справжньої особистості, що не викривлюють персону, а навпаки, розкривають її найглибшу сутність, щирість. Це також відображується у розумінні проблеми авторства Шекспіра, який використовує маску паяца та блазня для того, щоб донести до суспільства найглибші та найфілософічніші думки. Барокова реформа театру, запропонована Шекспіром, зводить театр до універсальної антропологічної моделі, як в синхронічному, так і діахронічному аспекті. Театр обертається навколо актора, через актора здійснюється не тільки мистецтво, а й життя усього Всесвіту. Ця нова філософія театру не може розглядатись тільки в межах «культури значень» (Ґ.У. Гумбрехт), а принципово знаходиться в межах «культури присутності», що допомагає зрозуміти ідейний замисел шекспірівського театру і по-новому подивитись на біографію та особистість самого Шекспіра, оскільки шекпірознавство знаходилось у межах культури значень і намагалось розглянути лише приховані коди та символи шекспірівського театру, то за цими межами філософської герменевтики залишалась перетворююча, дієва сила Шекспірівського театру. Відбувається також гуманізація театру: на основі старої античної форми будується новий гуманістичний зміст, де велика увага приділяється «життю душі», любові, доброті, кмітливості, пристрасті, мстивості, тощо, гріховності душі та її здатності очиститись від зла, театр розглядається вже не як зовнішне видовище, а як глибокий інструмент занурення у життя душі та її поступового зростання. Оскільки театр – весь світ (в філософії культури це також може бути ототожнено зі становленням «фаустівської душі», орієнтовно ї на нескінченне становлення, безконечність простору), то він вимагає створення відповідного словника, оскільки саме слово стає словом-дією. Розглядається особлива роль жанру алегорії для філософії театру В. Шекспіра, порівняно його філософію з філософією Ф. Бекона. (shrink)

1. Bd. 1751-1759.--2. Bd. 1760-1769.--3. Bd. 1770-1777.--4. Bd. 1778-1782.--5. Bd. 1783-1785.--6. Bd. 1785-1786.