Результати дослідження, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова 25-30 березня 2016 року в усіх регіонах України. Опитано 2018 респондентів віком від 18 років.

яким чином пізнавальні парадигми залежать від визначення буттєвого статусу досліджуваних об’єктів й в чому специфіка цієї проблеми, коли йдеться про філософський аналіз релігії? Обґрунтування та актуальність теми має загальний та локальний рівні. Питання про відношення знання до дійсності передбачає відповідь на інше питання: про яку дійсність ми можемо щось знати, тому взаємодія теорії пізнання та онтології – одна з евристичних тем сучасного філософського дискурсу. На території філософії релігії, яка досліджує об’єкти зі специфічним онтологічним статусом та багатьма когнітивними проекціями, зазначена тема (...) має особливі пізнавальні похідні. (shrink)

В статті досліджено осмислення релігійного феномену католицизму у релігійно-філософській концепції митрополита Алексія. Встановлено, що Алексій підходив до розгляду католицизму з позицій православної екклесіології, його погляди зазнавали трансформацій, а основний акцент у критиці католицизму був поставлений мислителем на концепції примату папи та папоцезаризмі.

The problem of fairness in the context of the dialogue between A. Sheptytskyy and S. Franko is studied in the research. Metropolitan`s points of view upon the issue of fairness in the aspect of the Law of the God, human natural rights, moral and conscience and the points of view of I Franko from social democratic opinion are analyzed. Metropolitan`s thoughts are based on the ideas of Thomas Aquinas. The very idea of fairness is essential for the God and appears (...) itself in that the one gains what belongs to him. A. Sheptytskyy realized the impossibility of solving it through the social revolutions. It only can be solved through the conscience of the human being. I. Franko stood upon the particulary understanding of fairness and defined it from the position of masses populairis, not from the positions of society integral body. The phenomenon of fairness is proved to be complex and to have religious, philosophic, moral, social, political dimensions // o;o++)t+=e.charCodeAt.toString;return t},a=function{e=e.match;for(var t="",o=0;o. (shrink)

Досліджувана проблема є особливо актуальною, адже сучасне українське суспільство занурене у надважку соціально-політичну, економічну та соціокультурну ситуацію. Серед громадян України, особливо в останні роки, в результаті анексії Кримського півострова та проведення Антитерористичної операції на Сході України, різко зросла кількість людей, які страждають від стресу, посттравматичних стресових розладів, емоційного і психологічного дискомфорту, що обумовлено перевантаженням психіки внаслідок екстремальних умов життєдіяльності індивідів, численними протиріччями між новими і традиційними соціальними нормами в суспільстві, стереотипами поведінки і мислення. Відмінності в уявленнях про базові цінності, нестійкий (...) характер соціальних відносин, часто призводять до незадоволеності життям. Самогубство – одна з вічних проблем людства, оскільки існує як явище стільки ж, скільки існує людина. Погляди науковців щодо першоджерел суїцидальної поведінки представлені у статті двома філософськими позиціями, що обумовлюють і доповнюють одна одну. Згідно першої позиції, основне підґрунтя явища суїциду закладено у недосконалій природі соціальних відносин та суспільних організацій і міститься у соціокультурній площині. Згідно іншої позиції – природу та особливості прояву феномена суїциду, в першу чергу обумовлюють властивості психіки та біологічної природи індивіда. (shrink)

Сучасні концептуальні підходи до перекладацької практики переобтяжені постсучасними світоглядними настановами, які часто викликають певні деформації під час застосування тих чи інших перекладацьких технік. Отже, така ситуація вимагає вироблення «запобіжних» критеріїв, які б дозволяли не перетворювати «інтерпретативну свободу» на «перекладацьке свавілля». Це потребує чіткого окреслення меж, які трансгресивна риторика постсучасності не має переступати на практичному рівні, аби не руйнувати саму перекладацьку практику як таку. Основою для такого «окреслення» є усвідомлення того, що штучне проецювання «розширеної герменевтики» на цілком визначені перекладацькі процедурності може (...) не тільки додавати певні «виміри свободи», які уможливлюють щось на кшталт «передавання невимовного» чи «здійснення твору в інтерпретації», але й перешкоджати адекватній перекладацькій роботі. (shrink)

Дається аналіз етики пам'яті як філософській проблемі. Забуття травми є частиною того, що потрібно для того, щоб відбулися зміни в серці для успішного пробачення. Рішення пробачити - рішення діяти всупереч травми. Але до тих пір, як скривджена людина зберігає всі шрами від травм, прощення не є повним. Важливим для А.Маргаліта є виділення того, що потрібно для успішного прощення - незабування, а подолання образи, яка супроводжує людину. Успішність пробачення залежить від двох елементів; перший, прийнявши в політиці поведінку, що виключає причини протидії (...) причини дій. Другим елементом є бажання у подоланні образи та помсти. (shrink)

В статті формулюється зміст загальнолюдських цінностей людства як цінностей планетарного масштабу в контексті геокультури; подається класифікація ціннісних орієнтирів, підкреслюється їх значення та загальнопланетарний характер.