Статтю присвячено огляду можливих перспектив розвитку діалогу буддизму з наукою в напрямку міжкультурних філософських дискусій у разі залучення вчення тибето-буддійської традиції Калачакра, яке «балансує» між релігійно-філософською та науковою думкою. Заради цього розглянуто зв’язок вчення Калачакра з класичними буддійськими науками, зокрема традиційною астрономією (астрологією) та медициною (алхімією). Особливу увагу приділено метафізичній системі Калачакра, яка пропонує власну модель феноменального світу і дає можливість намітити певні зв’язки між різними рівнями свідомості, та потенціалу філософських підходів до аналізу цієї моделі. Як висновки сформульовано окремі попередні (...) зауваження щодо кардинальної парадигмальної відмінності прикладних буддійських наук (астрономії, медицини) від сучасних західних наукових світоглядних позицій, що варто враховувати, якщо є наміри ставити в межах діалогу «буддизм – наука» культурно-філософські питання. (У статті використано матеріали до сходознавчого семінару, проведеного автором в Інституті філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України 26 березня 2019 р.) -/- . (shrink)

The article is devoted to the historical and philosophical problems of the study of the text of the "Gridaya Sutra" ("Sherab Nyingpo") within the tradition of Tibetan Buddhism. As a prolegomena, an overview of the field of translation was chosen - for a better understanding of both the logic of the formation of the Buddhist tradition of the Prajna-paramita sutras in India (which is revealed during translations from Sanskrit into Western languages), and the principles of their textual transmission to Tibet (...) (through the clarification of the principles of Tibetan translation from Sanskrit in the Lotsa tradition). The purpose of the study is to identify the mechanism that made it possible to make a transition in the Buddhist religious and philosophical space from the intellectual understanding of the ideas of emptiness (explained in the Magayana sutras) to their direct practice, the meaning of which is the detection of emptiness in one's own stream of consciousness (proposed by the tantric teachings of Vajrayana).. And since the "Gridaya-sutra" is the quintessence of the entire tradition of Prajna-paramita texts and contains a unique Buddhist mantra of "consolation in suffering", it, as a representative of the teachings of the sutras, was chosen for comparative analysis with the tradition of Mantrayana texts, i.e. Tantrayana. The representative of the tantric tradition was chosen to be the teaching text of the highest class of tantras - the Anuttarayogatantra called Kalachakra, which, due to its systematic development and strong semantic connections with classical Buddhist sciences, is considered the most consistent and structured tantra. As a result of research in Kalachakra, a specific complication of the meanings of the "Gridaya-sutra" was revealed, which opened the way for the individual from contemplating the emptiness of dharmas to collapsing the space-time continuum of the inner experience of conceptuality into a transcendent singularity for the sake of understanding true knowledge (jnana). In addition, the key mechanism of such a transition, which made it possible for the third turning of the Dharma wheel to become a continuation of the practice of the second turning, and not just another separate method, turned out to be the mechanism of the mantra, which is transformed from a concise morphological formula in the "Gridaya-sutra" into a phonetic formula in the Kalachakra. Therefore, the "Gridaya-sutra" takes the place of a trigger in the paramitayana, which makes it possible to organically connect the "higher" arsenal of Buddhist tantra to the process of enlightenment. (shrink)

Статтю присвячено питанню культури часу в тибетському буддизмі. Як об’єкт дослідження обрано вчення про час – Калачакру та його традицію текстів. Проведено спробу культурологічного аналізу впливу доктрини Колеса Часу на всі сфери життя традиційної буддійської спільноти тибетського походження, зокрема прояви цього впливу у науковій думці, релігійній практиці, мистецтві. Акцентовано увагу на спільному ядрі буддійської та бонської версії походження вчення; складено хронологічну послідовність виникнення базових текстів і коментарів, виділено основні етапи поширення вчення; проведено огляд структури концепту часу та її кореляцію з (...) календарною культурою, що уособлює мала буддійська наука «чорних» і «білих» розрахунків. Як ілюстрацію практичного застосування Калачакри презентовано основні тексти із розрахунків традиційної тибетської астрології. (shrink)