Суспільство – сукупність усіх засобів взаємодії та форм об'єднання людей, що склалися історично, мають спільну територію, загальні культурні цінності й соціальні норми, характеризуються соціокультурною ідентичністю її членів. Цей термін вживається і на позначення конкретного виду суспільства з його історичними, економічними, культурними особливостями (наприклад, українське суспільство). До характерних рис суспільства належать: - спільність території проживання людей; - цілісність і стабільність (одне ціле); - здатність підтримувати високу інтенсивність внутрішніх зв'язків; - певний рівень розвитку культури; - автономність і самодостатність, саморегулювання й саморозвиток.

Протягом всієї цивілізації люди цікавилися розвитком суспільства, зокрема такими питаннями – що таке людина, в чому полягає сенс життя, як раціонально організувати сумісне життя і працю. Вже у міфах та епосі відображалася картина людського буття, але це відображення носило поза науковий характер. З появою філософії уявлення про суспільство набувають наукового характеру. Але спеціальної науки про суспільство не було. Тому вчені у розвитку соціології виділяють передісторію (протосоціологічний період) – це період, коли самостійної соціологічної науки не було та безпосередньо період, пов'язаний із (...) виникненням та подальшим розвитком соціології як самостійної науки. (shrink)

Економічна соціологія – міжгалузевий науковий напрям, галузь соціологічного знання, що вивчає економіку як соціальний інститут, закономірності її розвитку та функціонування. Економіку вона розглядає як один із базових елементів суспільства, тісно пов'язаний з його соціальною структурою і соціальними процесами. Відповідно економічна соціологія покликана досліджувати економічне життя, розвиток економіки як соціальний процес, спонукуваний активністю соціальних суб'єктів, інтересами, взаємодією соціальних спільнот. Особливий інтерес виявляє вона до взаємодії економічної та соціальної сфер, до взаємовпливу та взаємозбагачення економічних і соціальних процесів. Вона зосереджується не на відокремлених (...) явищах, тенденціях в економічному та соціальному бутті і навіть не на їх взаємозв'язку, а на механізмах, що породжують і регулюють ці взаємозв’язки. Не менше цікавить її вплив соціальних механізмів на перебіг та особливості економічних процесів. (shrink)

Намагання пізнати, осмислити суспільство, реалізувати своє ставлення до нього супроводжувало людство на всіх етапах його історії. На цій хвилі й постала у 30-х роках ХІХ століття соціологія як наука про суспільство. Соціологія (від лат. societas – суспільство і грецьк. logos – знання, поняття, вчення; буквально – вчення про суспільство). Засновником соціології вважають французького вченого, філософа Огюста Конта (1798 – 1857), який ототожнював соціологію з суспільствознавством, що охоплює всі галузі знань про суспільство. Соціологія – наука про розвиток і функціонування суспільства, соціальних (...) відносин і соціальних процесів, механізмів і принципів їхньої взаємодії. (shrink)

Трансформаційні процеси, що відбуваються в сучасному українському суспільстві, супроводжуються глибокою кризою всіх сфер його життєдіяльності. При цьому стрімкими темпами відбувається заповнення соціального простору девіантними цінностями, порушення (або ігнорування) значною частиною індивідів існуючих норм права та моралі. За умов кризового стану суспільства, особистість виявилася в складній ситуації вибору цінностей, пріоритетів, способів адаптації. І найбільш гостро ця проблема стоїть саме перед молоддю. Під девіантною (лат. deviatio – відхилення) поведінкою розуміються: 1) вчинок, дії людини, що не відповідають офіційно встановленим чи фактично сформованим у (...) даному суспільстві нормам (стандартам, шаблонам); 2) соціальне явище, виражене в масових формах людської діяльності, що не відповідає офіційно встановленим чи фактично сформованим у даному суспільстві нормам (стандартам, шаблонам). (shrink)