Статтю присвячено з’ясуванню внеску вихованців Київської духовної академії у становлення культурних практик модерного типу на теренах Російської імперії другої половини X IX — початку XX століть. В основу дослідження лягли біографії та науково-богословська спадщина братів Пархомовичів — Василя (згодом архиепископа Афанасія), Андрія і Йосифа, чия діяльність у навчальних закладах, періодичних виданнях, наукових і громадських організаціях Бессарабії тривала майже 80 років (1853-1932). Систематизація фактичного матеріалу дозволила зробити висновок, що Пархомовичі належ али до групи регіон альної інтелектуальної еліти, згрупованої довкола кишинівських архиєреїв, (...) і брали активну участь у реалізації низки просвітницьких і місіонерських проектів. Хоч, по суті, вони були провідниками політики русифікації регіону, проте їхня діяль­ність об’єктивно сприяла формуванню інституцій та ознак модерного су­спільства у Бессарабії. Це, зокрема: поширення освіти і розвиток місцевої школи за участі Пархомовичів як керівників і викладачів Кишинівської духовної семінарії, жіночого єпархіального училища та міських гімназій; їхня діяльність у місіонерських, просвітницьких, наукових та благодійних організаціях, що сприяла консолідації бессарабського суспільства; напи­сання ними низки історичних досліджень, які лягли в основу регіональної свідомості та культурної ідентичності мешканців Бессарабії. (shrink)

У статті визначено поняття криптовалюти. Проаналізовано відповідність криптовалюти статусу грошей. Висвітлено основні етапи розвитку криптовалюти. Розглянуто переваги та недоліки використання криптовалюти біткоїн. Досліджено правовий статус криптовалюти в країнах світу. Охарактеризовано стан використання найбільш відомої криптовалюти Bitcoin в Україні.

Досліджується еволюційна хода самовизначення людини європейської цивілізації. Проаналізовано мету премодерних і модерних пошуків ідентичності та процесуальність постмодерних ідентифікацій. Визначено перспективу їх діалектичного синтезу.

Ukrainian translation of al-Farabi’s treatise.

This article is a debate on the introduction of health preservation policy in Ukraine. The purpose of this policy is to update the direction of the public health system to the needs of a healthy person, exercising his constitutional right to health protection built on humanocentric ideology. The authorʼs vision of the feasibility of implementing regulations, which according to the author will be able to solve this problem.

At the beginning of the article attention is accented on attitude of society toward people with the special necessities. Basic directions of social policy of Ukraine are specified in regard to invalids. The issues of the day of integration of people are illuminated with the special requirements in society: problems of motor transport, labour activity and vocational training. In the article the role of public organizations is examined in the vital functions of people with special necessities.