Certain principle aspects of the fundamental science state in Ukraine as of 2014 were analyzed. It was shown that no awareness exists in the country that the main although not unique task of the science consists in the creation of new knowledge. The special attention was paid to state academies of science, in particular, to the National academy of science of Ukraine. It was demonstrated that the active law concerning science as well as the project of the new law have (...) substantial shortcomings from the judiciary viewpoint and inhibit a free progress of science in line with general trends of the developed countries. The existing status of the autonomous state academies, being a peculiar symbiosis the non-governmental organization and state institution, was criticized. The concept of a scientific elite was analyzed, which was used to determine its true level. Certain scientometric data on the Ukrainian science were presented. A very unsatisfactory situation with social sciences and humanities was shown. Criteria were discussed for the future audit of the Ukrainian science in order to reform it in the European style. (shrink)

Мета. Актуалізувати питання про використання біографічного методу і встановлення його взаємозв'язку з іншими науковими методами та методологічними принципами в історико-антропологічних дослідженнях. Теоретичний базис. Розгляд біографічного методу в історико-антропологічних студіях здійснений у річищі загального теоретичного «ренесансу» класичної гуманітаристики, що значною мірою викликаний невизначеністю і багатозначністю теоретичних дискурсів і дискурсивних практик постмодернізму, висуває перед дослідником низку нових завдань, серед яких – «виявлення неявного», тобто не простого описування результатів культурної діяльності людини в безпосередній даності, а розкривання часом неусвідомлених механізмів цієї діяльності, глибинних «пружин» (...) культури, що забезпечують її рух. Наукова новизна. Автори даної розвідки не торкаються соціологічної проблематики біографічних досліджень, які широко репрезентовані в працях сучасних західних дослідників. Предмет нашого повідомлення – біографічний метод, що є генетично висхідним від Ш.-О. Сент-Бева, який вважав, що головним завданням біографа є здійснення аналізу особистості видатної людини. Очевидність того факту, що дослідження в царині гуманітаристики загалом і в цивільній історії зокрема мають враховувати не тільки зміни соціокультурних аспектів буття, але й відповідну трансформацію методологічних підходів до аналізу епіфеноменів «текучої сучасності», привела нас до розуміння необхідності історіософського дослідження питання про рецепцію біографічного методу в історико-антропологічних працях з наступною історичною, філософською, культурологічною репрезентацією біографічного методу. Висновки. Історіософські трансформації останніх десятиліть з їх радикальною зміною концепцій, методів і прийомів повертають дослідника до вдосконалення біографічної методології, яка сьогодні репрезентує антропоцентризм, що наповнює науку гуманістичним змістом. Використання даної методології потребує від науковця дотримання основних методологічних принципів і оволодіння іншими науковими методами, насамперед діалектикою. (shrink)

The article dedicated to the 200th anniversary of Dmytro Vasyliovych Pospiekhov, a philosopher, psychologist, theologian and translator, for the first time in the scientific literature, highlights the milestones of his academic biography and more than 50 years of professor’s tenure at the Department of Philosophy of Kyiv Theological Academy. Based on the analysis of a significant array of printed sources and archival documents, memories of colleagues and students of Dmytro Pospiekhov, the content and specifics of his educational, administrative, editorial and (...) publishing, translation activities at the Academy were revealed for the first time; his important role in the training of professional philosophers, the development of philosophical education and the spread of philosophical knowledge in the East Slavic territories was proven. Paying special attention to Dmytro Pospiekhov’s methods of teaching of philosophical disciplines, the author emphasizes his lecturing methodology, innovative for the theological academies of the time, as well as the heuristic, religious, educational, and moral impact on the students. A special emphasis is placed on Dmytro Pospiekhov’s scientific and editorial activities, his biographical and bibliographic studies, his role in the preservation and studying of the heritage of prominent philosophers and theologians of Kyiv Theological Academy of the 1820s‒1840s: Archpriest Ivan Skvortsov, Archimandrite Theophanes, Sylvestr Hohotskyi. Analyzing Dmytro Pospiekhov’s printed works for the first time, the author reveals the content and significance of his theological and philosophical study of the Book of Wisdom, which emphasizes the direct connection of this Judaic source to the philosophical teachings of Philo of Alexandria, Plato, and the Stoics. The author also draws attention to the significant research potential of Dmytro Pospiekhov’s manuscript heritage, linking it with the study of the prospects of determining his role in the development of psychological science in theological academies and the expansion of modern scientific ideas about the content and specifics of teaching of philosophical disciplines in Kyiv of the second half of the 19th Century. (shrink)

Определено, что туристическая индустрия имеет важное значение для развития государства, однако ее роль в странах отличается в силу влияния ряда факторов. Идентифицированы угрозы, проблемы, тенденции, вызовы, риски и субъекты как главные факторы развития туристической деятельности в Украине. Отмечено, что дальнейшее развитие туризма в Украине обеспечит реализацию социально-экономического потенциала государства в краткосрочной и стратегической перспективе.

Статья посвящена исследованию теоретико-прикладных аспектов безопасности человеческого развития. Рассмотрены современные методологические решения международных организаций в сфере измерения состояния человеческого развития. Освещены национальные методики и особенности измерения состояния человеческого развития в странах. Исследованы имеющиеся глобальные проблемы и разработаны направления оптимизации обеспечения безопасности человеческого развития.

В статті дається аналіз філософії спорту як нового наукового напрямку і навчальної дисципліни, яка тільки формується і виробляє свій предмет і об’єкт; проаналізовано еволюцію філософії спорту та її зв'язок з сучасними процесами глобальної трансформації людства; визначено проблеми, якими вона займається, розроблено понятійно-категоріальний апарат концепції філософії спорту та її значення для сучасного розуміння проблем спорту і фізичної культури; розкрито шляхи і напрями підвищення ефективності філософії спорту в сучасних умовах з метою культивування її дійсно гуманної сутності; показано зміни, що відбуваються у спорті (...) і спортивній діяльності, детермінованими сучасною соціокультурною та глобальною ситуацією. (shrink)