В монографії надані результати експериментальних і теоретичних досліджень потенціалу маркетингу в промисловому секторі національної економіки. Запропоновано авторські заходи щодо впровадження концептуальних основ використання маркетингу при створенні нових і на функціонуючих промислових підприємствах. Монографія призначена для науковців і викладачів, молодих вчених, аспірантів і студентів економічних спеціальностей.

The 500th anniversary of theReformation, which is celebrated in Ukraine at the state level, gives an opportunity to evaluate this event in various dimensions of its foundation, development and transformation in the context of the European transition from feudal relations and their citadel - the Catholic Church to the establishment of protestantism as an innovation faith and ideologiy of a new social formation. The process of the spread of early protestantism in Ukraine an its perception by the Ukrainian mentality and (...) modern functionality in independent Ukraine are researched. (shrink)

The article is dedicated to the development of Avicennism in the Ukrainian lands, first of all, in the works of Muslim thinkers who came from the South of Ukraine during the early Modern Era. Giving the importance of the legacy of Ibn Sina (Avicenna) for the Muslim philosophical and theological thought, the question arises of those areas of knowledge that have become common to both approaches. Since ontology of Ibn Sina is meant, in particular the idea of ​​a corresponding gradation (...) of being ("necessary – possible – Impossible"), as well as understanding the very existence as a predicate, both theological and philosophical tradition developed in the direction that was prescribed by the early avicennian commentators. On the basis of the study of the heritage of the Muslim scholars coming from Ukraine (Abu al-Baqa’ al-Kafawi, Muhammad al-Kafawi, Muhammad al-Aqkirmani), the reception of not only "theological avicennicism", but also the works of ibn Sina was adressed. If the initial period (and this is characteristic of the Abu al-Baqa al-Kafawi’s works), Avicennism was considered more descriptively, while the thinkers of the 18th century (Muhammad al-Kafawi and Muhammad al-Aqkirmani) have already made significant efforts to address the corresponding problems that left in “classic Avicennicism" (problem of divine knowledge of infinity, etc.). Based on the relevant manuscripts, some of which are first introduced into scientific circulation, the study makes the following conclusion: the understanding of Avicenism coming from the "Muslim part" of Ukraine as a whole was generall related to the developments in the the Middle Eastern philosophical process of those times. Nevertheless, some local features of the tradition were traced as well. (shrink)

У статті досліджується місце об’єкта в полі спекулятивного реалізму загалом та об’єктно-орієнтованої онтології зокрема. Описується особливе положення об’єкта, яке йому надає ООО на противагу «кореляційному» відношенню. Взята за основу чотирична структура Ґ. Гармана доповнюється уявлюваним модусом об’єкта, чиє місце знаходиться на межі суб’єкт-об’єктної дихотомії. Сама дихотомія розглядається у контексті дослідження можливості її подолання завдяки підходу, який був запропонований прибічниками ООО. Стверджується неможливість повного переходу до цілковито об’єктної реальності, перепоною для чого слугує неможливість відокремлення останньої від поля уявлюваного.

The aim of the article is to define the way of expounding the authenticity of the experience of self-cognition opened by the personalist philosophy of the USA on the horizon of receiving the philosophical tradition established by B. P. Bowne to lay the epistemological foundations for overcoming the impersonalist modes of thought in the philosophical-humanitarian space of North America. At the emergent stage of the historical-philosophical process defined as its post-secular period the topicality of studying American personalism in the indicated (...) aspect of its genesis is predetermined by developing the personalistic inspiration of post-non-classical philosophy into renewing the interaction of philosophical and theological discourses initial for the personalist thought and intended to reunite rationality with its spiritual sources in the course of reflecting the personal mode of being realized on the ground of theism. The further reflection of the meta-ontology of the personhood uncovered by the Scripture and expounded by patristic trinitology presupposes the retrospection of the trajectory of moving towards the Supernatural Revelation paved in the late nineteenth and the first half of twentieth centuries by the attempts of personalizing the ontology, in particular by the “personalized” ontological constructions made in the USA. The methodology of the research is based upon realizing the meta-ontological character of the problem of the personality revealed in the midst of the twentieth century by the prominent Orthodox theologian and philosopher-personalist V. N. Lossky. Taking into consideration the Biblical background of American personalism and its genetic connections with the denominations of Protestantism developed on the North American continent and the branching Protestant theology, the author focuses on both proper philosophical and theological reference points of this personalistic current of philosophizing in the historical-philosophical reconstruction of its genesis oriented towards the meta-ontological dimension of the personality. The scientific novelty of the study consists in initiating the reflection of the way of defining the inner experience of the self as the all-sufficient criterion of cognition which was paved by the personalist thought of the USA in the course of revising the classical rationalist models of the subjectivity and broke the ground for constructing “the personal world” in the space of rational consciousness formed in North America. On the base of analyzing Bowne's revision of Kant's transcendental idealism aimed at the explication of the immediacy of self-experience the author reveals that such argumentation for its cognitive primacy transforms into affirming the mediation of the inner appeal of the human personality to living God by the outer interpersonal experience of rational cognition. The revealed regression to the rationally mediated relationship of the created person with Creator is connected with the restriction of the research for “personal beginning of all speculation” which resulted in the personal metaphysics of B. P. Bowne by the rationalistic tools of the personal self-reflection. The study proves that it was predetermined by the philosopher's confessional belonging to the Methodist Church detached from patristic Trinitology and Christology forming the arsenal of trinitarian meta-logic intended to expound the personhood as the ultimate principle of being. Conclusions define the resource of Bowne's idea of the “personal interpretation of experience” which inspired the subsequent “personalized” ontological constructions in the personalistic domain established on the North American continent. They form the dialogic space of the personalist philosophy of the USA predetermining the accumulation of its potential in the interaction with other philosophical currents. Manifesting itself as the personalistic inspiration of the emerging trends of thought this tendency predicts the focus of the further historical-philosophical research of American personalism. (shrink)

The article highlights the essence of existential quest of modern Evangelical Christians Baptists, and shows features of the self-determination of Baptists in Ukraine.

The article analyzes the properties of sensitive questions and, more broadly, of sensitive situations in unstructured interviews. Although direct sensitive questions are not typical for unstructured interviews because they can break the flow of communication, there is a quite large class of questions with contextual communicative perspectives that can be correctly considered as conditional/semi-sensitive. In particular, the questions regarding respect for elderly persons are not sensitive enough for informants to avoid answering them, but at the same time, are sufficiently delicate (...) to make informants employ complex excusatory tactics in their answers. This practice supports the well-known thesis that to overcome the questions’ sensitivity, the most effective tactic is “justifying preambles,” which allows the removal of the moral burden either from the informant, or from the circumstances in general. It should be remembered that, via this kind of research, we do not learn the real causes of rule-breaking as much, but rather a practical representation of the norm from the informant’s point of view, as well as a set of legitimate reasons for not following it. Particular attention should be paid to the informative value of sensitivity. For example, we can measure the level of the repression of social norms in specific areas of social life on the basis of the differences in the answers obtained in different ways. (shrink)

При дослідженні впливу застосування інноваційних хімічних речовин в сільському господарстві на міжнародну торгівлю продовольчою продукцією, було розглянуто позитивні й негативні сторони хімізації сільського господарства й виявлено, що цей процес, безумовно, є масштабним проривом в науково-технічному прогресі. Він заснований на широкому застосуванні хімічних речовин в рослинництві й тваринництві, і приводить до значного підвищення конкурентоздатності сільськогосподарської продукції, яка полягає в притаманних їй якісних характеристиках та рівні ціни. В результаті аналізу та узагальнення поглядів сучасних вчених, що вивчають міжнародну торгівлю інноваційною продукцією, було встановлено (...) наступне: країни, що експортують результати діяльності, в якій застосовувалися передові технології, показують швидше зростання обсягів експорту, ніж експортери продуктів застарілої технології. (shrink)

Определено, что туристическая индустрия имеет важное значение для развития государства, однако ее роль в странах отличается в силу влияния ряда факторов. Идентифицированы угрозы, проблемы, тенденции, вызовы, риски и субъекты как главные факторы развития туристической деятельности в Украине. Отмечено, что дальнейшее развитие туризма в Украине обеспечит реализацию социально-экономического потенциала государства в краткосрочной и стратегической перспективе.

Здійснено спробу з’ясувати «читацький канон» та охарактеризувати книжкову культуру православних монастирів ранньомодерного часу київської традиції на прикладі чотирьох обителей Львівської єпархії — Крехівської, Львівської Святоонуфріївської, Підгорецької та Теребовельської. Вибір цих монастирів зумовлено станом джерельної бази, а основними джерелами слугували «списки книг», що їх зазвичай подавали в інвентарних описах. Усі досліджені книжкові зібрання були невеликими за обсягом порівняно з тогочасними католицькими кляшторами, зокрема, найбільше з-поміж відомих, крехівське, налічувало лише бл. 100 томів. Lectio Orthodoxorum монахів Львівської єпархії XVII ст. — це, окрім (...) богослужбових книг, своєрідна «тріада»: святоотцівська духовно-аскетична спадщина, житійна (агіографічна) та проповідницька література. Практично немає античної спадщини — творів давньогрецьких та давньоримських авторів, на вивченні яких базувалась гуманістична система освіти, у тому числі в церковних релігійних закладах. Це опосередковано говорить або про освітній рівень ченців, або, можливо, про відсутність «практичної» потреби у такій лектурі — на відміну від обителей, при яких діяли навчальні осередки. Чи це може бути одним зі свідчень того, що для насельників досліджуваних монастирів основним залишалось молитовне життя, а не «інтелектуальна» праця? Чи такий склад і невеликі обсяги книжкових зібрань можуть виступати одним із арґументів для розгляду цих монастирів як місць, де панував lex orandi, натомість інтелектуальна діяльність, зокрема анґажованість у читання, не видавалася необхідною? Відповідь на ці питання вимагає подальших досліджень. (shrink)

Статтю присвячено пізнавальній проблемі, яка пов’язана з дефіцитом теоретичного та практичного дослідження міжкультурної комунікації як фактору формування глобального інформаційно-комунікативного простору з метою формування концепції міжкультурної комунікації глобального інформаційно-комунікативного соціуму. Здійснено осмислення теоретико-методологічних засад міжкультурної комунікації на етапі трансформації сучасного українського суспільства; проаналізовано трансформацію особистості від мовленнєвої до комунікативної як умови становлення ефективної культури міжкультурної комунікації; розкрито сутність міжкультурної комунікації як фактору формування інформаційно-комунікативного простору постмодерну, яку здійснено на основі синтезу положень загальної теорії систем, діалектико-синергетичного методу, кроскультурного підходу, аксіологічного моделювання.