Внаслідок інноваційного характеру розвитку світового господарства та безупинного розгортання науково–технічного прогресу однією з провідних глобальних тенденцій постає інтелектуалізація. Метою статті є оцінювання стану інтелектуалізації національної економіки України в умовах глобалізації. У статті розглянуто існуючі підходи міжнародних організацій та експертних агенцій до оцінювання рівня інтелектуалізації країн світу. Досліджено наявні показники стану інтелектуалізації у публікаціях Державної служби статистики України. Надано авторську синтетичну характеристику стану інтелектуалізації регіонів (за двадцяти чотирма показниками) та видів економічної діяльності (за трьома показниками) національної економіки. Визначено, що в сучасних (...) умовах підвищення рівня інтелектуалізації української економіки може відбутися, з одного боку, за рахунок збалансування стану інтелектуалізації регіонів, з урахуванням їх наявного природо–ресурсного потенціалу, соціально–економічного стану та міжнародного руху людських ресурсів. А з іншого – завдяки упровадженню нових форм національної економічної політики розвитку людських ресурсів у сферах ІТ–технологій, інформаційних послуг, спорту, освіти, космічної індустрії, туризму. Наукова новизна, практичне значення та оригінальність отриманих результатів полягає у формуванні методологічного підґрунтя щодо оцінювання стану інтелектуалізації національної економіки та подальшого проектування механізмів інтелектуалізації Україні у світовому просторі. (shrink)

Забезпечення енергетичної безпеки України в умовах гібридних загроз.

Анотація. В статті аналізується те, яким чином академічні релігієзнавці поєднують фахову компетенцію та громадську діяльність. Академічне релігієзнавство є стратегічною галуззю гуманітарних наук, що практичними наслідками теоретичних здобутків сприяє налагодженню порозуміння в поліконфесійному та полісвітоглядному суспільному контексті. Українські академічні релігієзнавці водночас є науковцями теоретиками та громадянами сучасної України. Тому вони часто продовжують фахову науково-пізнавальну діяльність просвітницько-громадською. З’ясовується, як, керуючись принципом наукової притомності й водночас громадянської причетності, сучасні українські академічні релігієзнавці впливають на суспільну дійсність засобом своєї громадської діяльності. Залишаючись науковцями-теоретиками, але водночас (...) будучи активними громадянами, включеними в епіцентр дійсності сучасної України, українські академічні релігієзнавці прагнуть не лише міркувати та висловлюватись, але й діяти відповідально і перед науковою, і перед громадянською спільнотою з метою досягнення позитивних практичних наслідків своїх професійних здобутків. Запропоновано класифікувати громадську діяльність академічних релігієзнавців за критеріями а) колективності-індивідуальності – УАР та індивідуальна дія; б) цільової зорієнтованості – різні цільові групи та рівні від місцевого до міжнародного; в) сфери суспільного буття – просвіта та дія в різних напрямках; г) якісні характеристики: чи використання фахових знань у громадській діяльності чи фахова діяльність на користь громаді. Релігієзнавча фахова компетенція сприяє відповідальній громадській діяльності, створює умови для позитивного впливу на розвиток міжконфесійних відносин в поліконфесійній сучасній Україні, на формування розвиненої громадянської спільноти, у якій релігійні суб’єкти є дієвими й впливовими акторами, а не “заручниками процесів” чи “факторами для врахування”. Тож українські академічні релігієзнавці і своєю фаховою діяльністю у її предметній та просвітницькій зорієнтованості, і своєю громадською дією, опертою на фахову компетенцію, включені в сучасні суспільно-громадянські процеси, причетні до таких. (shrink)

. In her article the author analyzes the way in which academic scholars combine professional competence and social activity. Academic Studies of Religious is a strategic branch of the humanities, that the practical consequences of theoretical achievements contribute to the establishment of mutual understanding in the multiconfessional and polyscriptive social context. Ukrainian academic scholars jf religious are at the same time scholars as theoreticians and citizens of modern Ukraine. Therefore, they often continue their professional scientific and cognitive activities in the (...) educational and public sector. It is ascertained that, as guided by the principle of scientific prudence and at the same time civic engagement, contemporary Ukrainian academic religious scholars influence social reality as a means of public activity. While staying with theoretical scholars, but at the same time being active citizens included in the epicenter of the reality of modern Ukraine, Ukrainian academic religious scholars seek not only to reason and express themselves, but also to act responsibly both before the scientific community and before the civil community in order to achieve positive practical consequences of their professional achievements. It is proposed to classify the social activities of academic religious scholars according to the criteria a) collective-individuality - UAR and individual action; b) target orientation - different target groups and levels from local to international; c) the sphere of social existence - education and action in different directions; d) qualitative characteristics: whether the use of professional knowledge in public activities or professional activities in favor of the community. Religious professional competence contributes to responsible public activity, creates conditions for positive influence on the development of inter-confessional relations in a multiconfessional modern Ukraine, the formation of a developed civil society in which religious actors are effective and influential actors, rather than "hostages of processes" or "factors for account". Therefore, Ukrainian academic religious scholars and their professional activities in its subject and educational orientation, and their social activities, based on their professional competence, are included in the contemporary social and civil processes involved in such. (shrink)