Abstract

Розглянуто закономірності реалізації моно- і полілінгвоперсони в дискурсивних практиках, зокрема у фольклорній та художньо-белетристичній, схарактеризовано основні мовленнєво-поведінкові зразки з урахуванням мети, ситуації й потреб моно- і полілінгвоперсони, простежено закономірності актуалізації комунікативних намірів монолінгвоперсонеми, встановлено окремі значущі компоненти аксіогенних ситуацій, що постають мовленнєво- поведінковими маркерами.