Abstract

У статті докладно проаналізована методологія трьох захищених в університетах США дисертацій PhD з філософії. Зокрема, було розглянуто особливості застосування в даних дисертаціях дескриптивного методу, регресивного аналізу, декомпозиційного аналізу, трансформаційного аналізу, методу кейсів, мисленнєвого експерименту, герменевтичного методу, компаративного методу та історичного методу. Використання цих методів було проаналізовано у контексті наявних напрацювань методологів щодо засобів забезпечення плідності застосування даних методів. Зокрема, були розглянуті питання особливостей використання дескриптивного методу у філософських дослідженнях, було прослідковано застосування п’яти модусів герменевтичного методу, показані відмінності між широким та вузьким тлумаченням завдань компаративного методу, розглянуті методологічні вимоги до застосування методу кейсів, виокремлені компоненти застосування історичного методу. У статті аргументована теза, що наявні у розглянутих дисертаціях розбіжності у виборі методів викликані насамперед різними методологічними підходами даних дисертантів – позаперсоналістським, персоналістським та трансперсоналістським. Були встановлені та наведені характеристики кожного з цих трьох методологічних підходів. Також у статті показано, що, незважаючи на наявні відмінності у методологічних підходах, усі автори, дисертації яких було розглянуто, використовували дескриптивний метод та аналіз. Ці два методи були охарактеризовані як базові для наукового дослідження з філософії. Викладені в цій статті дані можуть бути корисними як для молодих дослідників, котрі прагнуть опанувати науковий методологічний інструментарій, так і для досвідчених вчених, котрі в умовах активізації міжнародної співпраці у сфері підготовки наукових кадрів хочуть ознайомитися з аналізом прикладів проведення наукових досліджень з філософії у США.