У статті проаналізовано категоріальний апарат сучасної парадигми дизайну. Актуальність виявлення категоріального апарату парадигми дизайну визнається загальносвітовим зацікавленням до проблем національних відмінностей і глобалізацією інформаційної свідомості людства, потребами української дизайн-освіти, в якій теоретичним проблемам приділено ще недостатньо уваги; формуванням нових культурних цінностей в умовах трансформації українського суспільства. З’ясовано, що категоріальний апарат дизайну зводиться до методології пізнавального руху, дизайн розглядається в контексті міждисциплінарного простору, актуалізуючи категорії філософії, соціології, естетики, інженерної психології й екології, загальної технології й системотехніки, кібернетики й теорії організації виробництва. Розглядається (...) категорія “модель дизайну”. розглядаються такі моделі як: художня, інформаційна, матеріальна, технологічна тощо. Категорії дизайну включають соціально - історічний контекст, являючись узагальненням не тільки індивідуального,а й суспільного духовного досвіду. (shrink)

У статті розглянута глокалізація або переструктурування організаційної матриці сучасного планетарного світу; спрогнозовано перехід організаційної структури від ячеїсного до мережевого типу; охарактеризовано чотири найбільш сформовані центри глокалізації, а саме: 1) Об’єднана Європа, 2) Північноамериканський Союз, 3) Євразійський союз, 4) Регіональні союзи країн.

У статті розглядається інтуїтивистська етична концепція Дж. Мура, розкриваються її основні риси, що стали причиною виникнення аналітичної філософії освіти Р. Пітерса. Зокрема, звертається увага на трактування здорового глузду, добра, боргу, доброчесностей, етичного вчинку і поведінки, уявлення про універсальне співтовариство. Показується яким чином педагогичний аспект основних положень етики обумовлює відношення до знання.