Switch to: Citations

Add references

You must login to add references.
  1. (439 other versions)До відома авторів. Правила оформлення статей.Редколегія Журналу - 2013 - Ukrainian Religious Studies 68:310-312.
    До відома авторів. Правила оформлення статей.
    Download  
     
    Export citation  
     
    Bookmark   8 citations  
  • (8 other versions)Концептуальна парадигма публічного управліня та адміністрування: Теоретико-методологічні засади.Наталія Капітаненко - 2015 - Гуманітарний Вісник Запорізької Державної Інженерної Академії 70:29-34.
    Анотація. В статті здійснюється спроба деконструкції раціоналістичного наративу візуальної парадигми пізнання у філософії епохи Модерну. Мета статті полягає у виявленні основних аспектів розуміння візуальної парадигми пізнання у філософських концепціях раціоналістичного спрямування епохи Модерну в співвідношенні з окулярцентризмом як процесом фіксації зорової інформації в свідомості людини. Показано, що поряд з античними експериментами, в яких зорове сприйняття збільшує свої можливості одержання знання про світ, увага зосереджується на концепті «світла» в ряді смислових аспектів. Аналізується метафора «природне світло розуму». В епістемології Нового часу виокремлюються (...)
    Download  
     
    Export citation  
     
    Bookmark   2 citations  
  • (331 other versions)Буття культури як простір для самореалізації особистості: Теоретико-методологічні засади.Влада Білогур - 2014 - Гуманітарний Вісник Запорізької Державної Інженерної Академії 59:139-149.
    В статті проаналізовано сутність категорії «буття» в історії соціально-філософської думки, яка має багато проявів і характеристик, фундаментальні принципи, найбільш загальні категорії і визначення сутнісного існування людини; доведено, що буття культури як особливий зріз соціального простору створює поле для реалізації специфіки людської життєдіяльності і спілкування; обгрунтовано сутність антропологічного і аксіологічного підходів до буття культури як простору для самореалізації особистості та з’ясовано системно-синергетичну методологію буття культури, що являє собою зверхскладну, самоорганізовану систему. Охарактеризовано культуру буття людини у синергетичному розумінні, з точки зору постмодерністської (...)
    Download  
     
    Export citation  
     
    Bookmark   6 citations  
  • (439 other versions)Подкаст: Погляд крізь призму соціальної філософії.І. В Страшко - 2017 - Гуманітарний Вісник Запорізької Державної Інженерної Академії 71:83-89.
    Подкаст – зафіксований у цифровій формі продукт людської діяльності, який виконує функцію рефлексії буття на рівні смислів, цінностей, образів, норм і цілей та відображає особливості мови і мовлення, свідомості і мислення людини певної соціокультурної традиції. Висвітлюючи різні сторони людського життя, він не тільки описує суспільство, але і дає йому оцінку, сприяє розумінню суспільних процесів сьогодення. Метою статті є розгляд цілісної сутності буття подкасту як феномену, виявлення тенденцій його функціонування, його ролі в суспільстві та інформаційних процесах. Методологічним підґрунтям дослідження подкасту стали (...)
    Download  
     
    Export citation  
     
    Bookmark   8 citations  
  • (68 other versions)Ньютон, кант і ейнштейн: Дискурс «світу в цілому», досвід «транскритики».М. В Смоляга - 2015 - Вісник Харківського Національного Університету Імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські Перипетії» 53:102-107.
    В статті робиться спроба, маючи на увазі філософську практику «паралаксного бачення», запропоновану Кодзіном Каратані, розглянути деякі компоненти космологічного дискурсу І. Ньютона, І. Канта та А. Ейнштейна. Сам характер такого розгляду повинен виявитися певним «середовищем» чи / і «оператором» для експлікації подієвої складової феномену знання, що редукується змістовно-кореспондентним, теоретико-модельним й логіко-методологічним, знаково-семантичним, соціокультурним планами.
    Download  
     
    Export citation  
     
    Bookmark   15 citations  
  • (70 other versions)Мова як предмет філософської рефлексії: Особливості й закономірності.Л. П Погасій - 2017 - Гуманітарний Вісник Запорізької Державної Інженерної Академії 69:136-140.
    Попри те, що «лінгвістичний поворот» і філософія мови канонізовані в статусі напрямку наукових досліджень лише на початку ХХ століття, осмислення мови як соціокультурного та історичного феномена віддзеркалює етап філософської рефлексії, який складає понад два тисячоліття. Людина здавна розмірковувала про сутність, причинно-насліднові зв’язки, функції і зумовленість мови різними факторами. Що стосується безпосередньо філософії мови, то нині основні дослідницькі зусилля зосереджені довкола двох її напрямів – критики мови як інструменту людського спілкування й мислення, а також інструментальних можливостей конкретної мови в той чи (...)
    Download  
     
    Export citation  
     
    Bookmark   11 citations