Вагомим елементом загального «рельєфу» сучасної філософії є комплекс антропологічних розробок, який являє собою, переважно, результат «дисоціативного» щодо цілісної автономної суб’єктивності дискурсу. Останній базується почасти на гіпертрофованих уявленнях, які конденсаційно можна позначити у якості «онтології Відсутності». Мінімізувати негативні ефекти цього способу мислити людину покликана компенсаторна робота «позитивної концептуалізації» щодо феномену «конститутивного зміщення» із експлікацією його антропологічного сенсу та онтологічного «місця».