В статье описываются и оцениваются различные концепции и подходы к рассмотрению феномена информации. Автор подчеркивает важность понятия информации как в анализе современного научного дискурса, так и в исследованиях общественных процессов, явлений и т. п. На основе современных работ в области философии информации поднимается вопрос о понимании самого феномена информации как основополагающего для определения понятия «информация». Рассматривается процесс историко-научной и историкофилософской эволюции понимания феномена информации в отечественной и зарубежной мысли. Акцентируется внимание на более детальной и фундаментальной проработанности понимания природы информации в (...) отечественной литературе. Автором предпринимается попытка рассмотрения ряда современных исследований информации, объединенных под общим названием философии информации. Рассматриваются работы Лучано Флориди, Константина К. Колина и Лю Гана. Делается вывод о том, что, благодаря своим концептуальным отличиям, наиболее перспективной, с точки зрения автора, является модальная теория информации, предлагаемая синологическим подходом как к философскому осмыслению информации, так и к западнофилософской мысли в целом. (shrink)

У статті проведений аналіз процесу християнізації Західної Європи і роль франків у цьому складному процесі. Основою європейської цивілізації є християнство. Християнізація європейських народів була складним і неоднозначним процесом. Більшість германських народів, які оселилися на території Європи, прийняли християнство в його аріанському варіанті. Головним чинником, який забезпечив домінування католицизму в Західній Європі та витіснення аріанства, стало політичне домінування франків та підкорення ними інших германських народів. Зміни династій Франкського королівства та переміни політичної карти Європи відіграли важливу роль у європейській християнізації. У статті (...) підкреслена особлива роль двох франкських королів - Хлодвіґа і Карла Великого в процесі поширення католицького християнства у Європі. Аналізу цих перипетій релігійної історії Європи присвячена ця стаття. (shrink)

Reproducing the critical characteristics of Russian cosmism in the article are considered as the arguments in favor of the fact that he is in top shape expresses the basic intentions of Russian philosophy in General.

The article is devoted to the analysis of connection between German national mentality and philosophy. Is explicated the influence of the German classic philosophy on the forming of German national mentality with the senses oh the Modernity. Kant’s explanation of the dignity is contribution to the definition of the fundamental human rights. The style of philosophical thinking is stamped of the mentality of philosophers. To proof that are narrative interviews applicated. Their theories are concurrent the universal one and mental determinate. (...) The national mental senses are corrected and selected through philosophical communication. (shrink)

У статті зроблена спроба філософського узагальнення поняття «сучасне суспільство», оскільки сучасний філософський дискурс має декілька концепцій, які характеризують сучасний стан розвитку суспільств, що потребує методологічного узагальнення. Звернена увага і на роль та місце людини у сучасному суспільстві, можливі шляхи її реалізації.

Аналізуються виклики глобалізації та інформаційної революції щодо підготовки людини до життя. Відзначається, що в контексті філософії нанотехнологій людина розглядається як суб’єкт планетарних дій, здійснюваних з допомогою все більш потужної індустрії нанотехнологій. Розглядається необхідність і технології оптимізації цього процесу засобами освіти, розвитку культури, науки та виховання. Підкреслюється, що філософія нанотехнологій стає невід’ємною частиною світогляду будь-якої людини, яка прагне до фундаментального розуміння Всесвіту, що еволюціонує, життя, антропності, оскільки намагається з’ясувати актуальні питання сучасності.

The First World War was both an historical and a philosophical event. Philosophers engaged in what Kurt Flasch aptly called "the spiritual mobilization" of philosophy. Max Scheler was particularly important among these "war philosophers", given that he was the one who penned some of the most influential philosophical writings of the First World War, among them Der Genius des Krieges und der Deutsche Krieg. As I aim to show, Max Scheler's war writings were crucial for Jan Patočka's interpretation of the (...) First World War in the sixth of his Heretical Essays. However, the importance of Scheler's war writings goes far beyond the First World War for Patočka, since they offer Patočka a far-reaching interpretation of the 'excessive' character of the 20 th century. As I will show through the example of Max Scheler, the German war philosophers succumbed to a dangerously romantic conception of "force" – and it is this ominous force, which Patočka takes to lie at the root of the increasingly excessive character of the 20 th and 21 st centuries. (shrink)