Purpose. The purpose of this paper is to study the behaviour of women in extreme conditions, to establish various social roles of women, ways of their adaptation to extreme conditions on the example of Ukrainian anti-Nazi underground during Second World War. Theoretical basis. The authors derive from the fact that historical anhropology is a leading and promising area of historical research. Originality. For the first time, the authors have shown that in conditions of constant stress state and direct threat to (...) life and health, the behaviour of underground women was determined by adequate survival strategies, i.e. by the life circumstances and personal qualities of the underground members. Conclusions. Permanent existence on the verge of life and death often led women to emotional actions, deviant forms of behaviour. Their actions could be controversial, and the motives – confusing. At the same time, the majority of women left in the Soviet underground chose as a strategy of survival the path of confrontation with occupiers, held true to their choices, often showed courage, ingenuity and self-sacrifice. (shrink)

Objective: Civilization development in its concrete historical specificity is embodied in symbolic forms that require interpretation and understanding of its meaning. Info communication symbolic reality sets new parameters of self-determination rights, creates a new type of information behavior. Adequate entry into the modern social context requires analysis of the basic concepts of symbolic reality of human existence, and its contemporary sound. The dialectical materialist methodology allows us to investigate human immersion in contradictive meanings of the era, the skills of interaction (...) with the increased flow of information, the ability to determine information needs and use this information right way as well as the ability to analyze this information. Scientific novelty is reflected in axiological evolutionary approach to the analysis of reproduction in the sign and symbol of the spiritual and the practical forms of human multidimensional realities of their existence in their specific historical context. Conclusions: 1) Persons' immersion into the space of cultural and historical symbolic processes determines the content of their socialization which is a process of self-identification in the symbolic reality, the process of entering the subject-shaped field of human culture; 2) An adequate model of signs and symbols reflects the diversity of information flows, that is the synthesis of a specific objective and true knowledge, its interpretation and value. Herewith, a lot of interpretations, pluralism and diversity of axiological points of view to understanding objective reality are obvious; 3) The use of signs becomes like a code or the language for communication between people. The interpretation of clip-culture determines the adequacy and efficiency of action based on the identified meanings and values of diverse information and communication symbolic reality. (shrink)

Aim of the study is to describe the phenomenon of post-religion as a specific spiritual sphere of the Post-modernity. Methodology. In the introduction analyzed a variety of methodological approaches, opening his inadequacy applied to the spiritual sphere of Post-modernity: «classic» religious studies, religious studies of traditional spiritual movements and the post-modern religious studies, partly produced Traditionalist school, could - according to the author's hypothesis - become a methodological basis for the most complete analysis of post-religion. Scientific novelty. In the main (...) part of the article crystallized the authorized concept of post-religion, its relation with traditional and religious spiritual realms. Post-religion is positioned as the top of secularism enshrined in the departure from the straight and aggressive secularism of the Modernity, but without recourse to Tradition. Post-religion a simulation spirituality, skillfully imitating the outer areas of traditional spirituality and creates a planar religiosity, radically preventing attached to the vertical line of Traditions. In this regard, are the main artificially selected parameters of post-religion: deconstruction, splitting, virtualization, and collage. Deconstruction is a transformation of spirituality in semiotic set for egocentric selectivity of modern believer. Post-religion’s splitting is deprivation of spirituality center, destruction of sacral Center and the transformation of spirituality in the plane on which the intellectual and sensual wandering post-believer from one semiotic island to another. Virtualization is a displacement field of spiritual tension in a completely virtual area, isolated from the natural conditions of existence and created as his replacement, network discussion sites and galleries. Collage is an arbitrary combination of different semiotic pieces of Tradition with the aim of creating a believable picture of tradition; it is collage leads to archaic forms of modern spirituality. Findings. Thus, based on the above study phenomenological illustrations, can declare one can argue that Post-modernity is much wider than the decadent direction of the culture is a radical shift of spirituality, the top of desacralization. (shrink)

В монографии разработан проект становления постнеклассической метафизики и представлена концептуальная версия постнеклассической метафизики истории. Выявляются метафизические факторы цивилизационного развития, устанавливается характер «работы» общества с прошлым, рассматриваются вопросы о логике исторического процесса и о «законах истории». Также анализируются причины цивилизационных кризисов и очерчиваются возможные пути их разрешения, обсуждаются проблемы социального прогнозирования, исследуются метафизические истоки глобализации, определяются риски и перспективы будущего развития западной цивилизации.

The article deals with the phenomenon of "social memory" in the light of current research studies. The next step is to see the recovery of the people's memory through the lens of biblical texts. The book of the prophet Jonah and the passage from the book of the prophet Amos 2:1-3 are the main texts the study is based on. The author emphasizes the main aspects of the text of the prophet Amos: condemnation of those who destroy the memory of (...) another people; indicating the consequences that the aggressor should expect for his action. (shrink)

Mechanisms to ensure the integrity of the system stable evolutionary strategy Homo sapiens – genetic and cultural coevolution techno-cultural balance – are analyzed. оe main content of the study can be summarized in the following the- ses: stable adaptive strategy of Homo sapiens includes superposition of three basic types (biological, cultural and technological) of adaptations, the integrity of the system provides by two coevolutionary ligament its elements – the genetic-cultural coevolution and techno-cultural balance, the system takes as result of by (...) develop- ment of genetic and information technologies by advent of genetic and informa- tion technologies extremely unstable conūguration; a harbinger of a radical change in the mechanisms of global evolution religion is a consequence of structural and functional organization of the human psyche; it played (along with science and technology) the role of socio-cultural adaptation of the human mind are present a number of ideas or concepts (the idea of God, including) the genesis of that ideas is associated with the interaction of two information systems, that appear to each other as information substrates – emotional, and verbal-logical (discursive) forms; evolution of the mentality has two nodes, that corresponding to the dominance of rationalism or religion in spiritual culture; the problem of rational justiūcation of religion in modern science is presented by two alternative methodologies – evo- lutionary epistemological and metaphysical-ontological ones; both methodologies are incompatible in a logical perspective; in the evolutionary epistemological im- pact concept of religion and science are equal and alternative building blocks of a stable evolutionary strategy of Homo sapiens, and their balance sheet pro. (shrink)

The set of symbols of success is a set of cultural determinants of activity and their functioning is connected with the fundamental functions of culture as a system of historically developing supra-biological programs of life. The relevance of considering the symbolization of success in modern cinema is due to several factors. First, according to the majority of art historians and film theorists, cinema remains the leading, most widespread form of art throughout the 20th and 21st centuries. If we understand art (...) as a figurative comprehension of reality, its process and result, which is expressed in works, then the symbolization of success in cinema can be considered one of the most common practices for representing the determinants of activity through a figurative comprehension of reality. An analysis of this process in modern cinematography reveals the mechanisms of functioning of one of the elements of the totality of joint life programs as a segment of modern culture, limited by the boundaries of film communication. Secondly, the development of cinematography largely determines the fundamental changes in the culture of the 20th century. and there is no reason to believe that its influence is diminishing in recent times. Consequently, modern cinema remains one of the most important areas of cultural life, the study of which allows expanding scientific understanding of the patterns of changes taking place in culture. Thirdly, the development of information and communication technologies at the end of the 20th century. led to the fact that the value complexes of traditional cultures of different peoples of the world and expansive global neoplasms of a supranational nature (mass, elite, corporate, fandom, etc.) are simultaneously transmitted into the space of personal culture. Cinema in the new conditions only strengthened its position as the leading relay of value complexes. The special socio-forming qualities of cinema were noted both by its pioneers (L. Delluk, A. Dovzhenko, Ch. Chaplin, S. Eisenstein, etc.), scientists (B. Balash, V. A. Gottwald, E. M. Samuylenko, etc.) , and the ideologists of cultural revolutions at the beginning of the 20th century. G. Turner, in particular, drew attention to the fact that “to achieve control over the everyday representation of the world for a nation means to acquire strong power over the representation of individuals about themselves and about each other”, referring to the threat to the integrity and coherence of an individual’s understanding of the world under the pressure of foreign cultural domination over film communication. In this regard, the search for ways to relevantly measure the trends in the development of modern culture by marking in cinema the cultural determinants of activity, which are the symbols of success, seems to be an urgent theoretical and scientific-practical task, the solution of which expands the predictive potential of culture and its projective possibilities. (shrink)

Стаття присвячена аналізу феномена «антропології війни» на прикладі творчості Клементе Ребори. Демонструється, що досвід війні пов’язаний зі специфічним сприйняттям часу, що визначається як безособовий час, час без суб’єкту, анонімний час. Цей стан є проблемою нової антропології, яка породжується досвідом війни. Відсутність людяності в логіці війни породжує картину світу з циклічним часом, що не має минулого та майбутнього. Для подолання такої ситуації людина повинна повернутися до самої себе та відкрити Іншого, про що свідчить поетика Ребори.

В диссертации разработан проект становления постнеклассической метафизики и представлена концептуальная версия постнеклассической метафизики истории. Установлено, что формированию универсального языка философии будет способствовать построение ее категориального каркаса на основе конструктов, не предполагающих своего жестко определенного онтологического наполнения. Выявлен характер „работы” общества с прошлым, установлена неадекватность историческому процессу как представлений о „законах истории”, так и утверждений об отсутствии в нем объективной логике. Показана связь творчества и культуры, проанализированы причины цивилизационных кризисов и очерчены возможные пути их разрешения, обсуждаются проблемы социального прогнозирования, исследуются метафизические (...) истоки глобализации, определяются риски и перспективы будущего развития человечества. (shrink)

Живым существам объективный мир представляется как совокупность чувственно воспринимаемых качеств, воспоминаний, ощущений, мыслей, желаний, убеж- дений и т.д. Почему произошло так, что объективный мир способствовал появлению су- ществ, обладающих субъективным представлением об окружающей их действительности. Почему объективный мир породил существ с субъективным восприятием мира? Эта статья во многом посвящена разрыву между объективным и субъективным, а также проблеме качественного характера феноменального сознания. Я утверждаю, что физиологическое, феноменальное и концептуальное составляют трехуровневую иерархию эмергентных кате- горий. Эти категории каузально и онтологически различны (или (...) разделены). Для каждой характерен уникальный механизм интеракции. Этот механизм создает условия для форми- рования наделенного значением дискурсивного взаимодействия с окружающей средой. Повышение уровня сложности организации в рамках каждой категории неизбежно приво- дит к появлению нового уровня в иерархии. Иначе говоря, существует эмергентная иерар- хия развивающихся категорий, определяемая природой их механизмов взаимодействия с окружающим миром. Что касается первой категории, я утверждаю, что биохимические механизмы склонны в своем развитии идти особым, наделенным значением путем, при котором качественно учитываются характеристики окружающей среды и обеспечивается реакция на них. Говоря о второй категории, я показываю, что эти механизмы дают орга- низму возможность оценки и приоритизации квалитативных ассимиляций. Далее я объяс- няю, почему этот процесс характеризует индивидуальный субъективный феноменальный опыт. Наконец, я говорю об этом с точки зрения уникального взгляда на мир, присущего человеку. (shrink)

У статті проаналізовано кириличний рукопис богословської праці Йоана Дамаскіна з фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Пам’ятка походить зі збірки Києво-Софійського монастиря, давно введена у науковий обіг і відома дослідникам. Підготовку редакції твору, що постала внаслідок доповнення тексту за латинським та грецьким виданням, пов’язують з волинським гуртком російського емігранта князя А.М. Курбського в Миляновичах чи в Ковелі, і вона отримала статус одного з нечисленних автографів цього книжного осередка. Рукопис написано кількома канцелярськими курсивними почерками, характерними для тогочасної руськомовної ділової документації (...) з українських теренів. Пам’ятка містить сліди редакційної, перекладацької і коментаторської роботи в незавершеній стадії. Комплекс її кодикологічних, текстологічних і філігранологічних ознак насуває питання про ще один книжний осередок 1570-х — 1580-х рр., вірогідно, на волинських теренах, відмінний від гуртка Курбського, учасники якого займалися перекладом і редагуванням найпопулярніших богословських праць. Було здійснено спробу зблизити рукопис за характером написання з канцелярською документацією, зокрема, з Володимирськими ґродськими книгами, а також виявити інші рукописні пам’ятки, близькі до нього за тематикою, часом та формою написання. У ширшому контексті дослідження особливостей рукопису Йоана Дамаскіна та інших пам’яток спонукає до постановки питання про те, чи не постали ці тексти в процесі функціонування тогочасних освітніх осередків у канцелярському середовищі. (shrink)

Здійснено спробу з’ясувати «читацький канон» та охарактеризувати книжкову культуру православних монастирів ранньомодерного часу київської традиції на прикладі чотирьох обителей Львівської єпархії — Крехівської, Львівської Святоонуфріївської, Підгорецької та Теребовельської. Вибір цих монастирів зумовлено станом джерельної бази, а основними джерелами слугували «списки книг», що їх зазвичай подавали в інвентарних описах. Усі досліджені книжкові зібрання були невеликими за обсягом порівняно з тогочасними католицькими кляшторами, зокрема, найбільше з-поміж відомих, крехівське, налічувало лише бл. 100 томів. Lectio Orthodoxorum монахів Львівської єпархії XVII ст. — це, окрім (...) богослужбових книг, своєрідна «тріада»: святоотцівська духовно-аскетична спадщина, житійна (агіографічна) та проповідницька література. Практично немає античної спадщини — творів давньогрецьких та давньоримських авторів, на вивченні яких базувалась гуманістична система освіти, у тому числі в церковних релігійних закладах. Це опосередковано говорить або про освітній рівень ченців, або, можливо, про відсутність «практичної» потреби у такій лектурі — на відміну від обителей, при яких діяли навчальні осередки. Чи це може бути одним зі свідчень того, що для насельників досліджуваних монастирів основним залишалось молитовне життя, а не «інтелектуальна» праця? Чи такий склад і невеликі обсяги книжкових зібрань можуть виступати одним із арґументів для розгляду цих монастирів як місць, де панував lex orandi, натомість інтелектуальна діяльність, зокрема анґажованість у читання, не видавалася необхідною? Відповідь на ці питання вимагає подальших досліджень. (shrink)

The discrete–structural structure of the world is described. In comparison with the idea of Heraclitus about an indissoluble world, preference is given to the discrete world of Democritus. It is noted that if the discrete atoms of Democritus were simple and indivisible, the atoms of the modern world indicated in the article would possess, rather, a structural structure. The article proves the problem of how the mutual connection of mathematics and philosophy influences cognition, which creates a discrete–structural worldview. The author (...) notes that the appearance of writing, symbolic language and the depiction of the picture of the world through mathematics, led us into the sphere of discrete mathematical mathematics. (shrink)

The second half of the twentieth century was marked by a wave of the so-called “turns” — “linguistic turn”, “narrative turn”, “biographical turn” and “visual turn”, which have led to an obvious shift in research interests and methodological choices in humanities and social sciences. The researchers from various disciplinary fields have admitted that, to understand the logic of different forms of knowledge, we have to examine their “textual” nature; that any research in the social, political, psychological or cultural sphere turns (...) out to be focused on linguistic issues; that social reality is inherently textual and that all social practices are constituted and structured by discourses and intense struggles of different discourses. Sociology did not stand to the side of such methodological changes: at least for two and a half decades the concepts “narrative” and “narrative analysis”, “discourse” and “discourse analysis”, “text”, “context”, “intertext”, etc. have been extremely popular at the theoretical and empirical levels Nonetheless, we still have not received their precise definitions and they are interpreted quite arbitrarily, being based on the conceptual and methodological preferences of the researcher, as well as the goals and objectives of the particular applied or fundamental research project. The article identifies the key themes of the ongoing and, unfortunately, missing methodological discussions in the field of textual analysis that would be quite useful to clarify at least the criteria for the correct naming of different formats of analytical work with textual data. (shrink)

Carl Schmitt kept diaries throughout his life, several of which he specifically selected for academic publication. These are the recordings made in the early years after World War II, when Schmitt lost all his positions. After his release from the prison he returned to his home in small town of Plettenberg, where he remained until his death. Schmitt ordered these diaries to be published only after his death, because, even several decades after the war, they remained ideologically dangerous. In this (...) issue we continue to publish fragments of translation of the “Glossarium”. In the fragments prepared for present publication, Schmitt argues on several important topics. First, he writes about utopia — paradise located in a remote, but achievable future. The ability to think future located at long distance decreases in modern times. Therefore, in the 19th century they have to move from utopia to positive science. Those who write on future must say that heaven can come tomorrow. Schmitt goes further to compare the utopian ideas of Thomas More with the utopias of the 19th century. More was not a cleric; he was just a clerk, an intellectual, a writer, not a priest. Schmitt questioned the rightfulness of the canonization of More and compared him with another Catholic thinker of that time, Fr. Vitoria. Another important topic — the problem of legality and legitimacy. Schmitt once again handles it in connection with the events in Czechoslovakia in 1948. These events he contrasts with the situation in Germany in 1929-1932. (shrink)

В монографии посредством этического вопрошания раскрывается особое место открытого научного мышления в становлении отечественной культуры. С одной стороны, культура мыслится в качестве детерминанты личностного самоопределения, формирующей личность как элементарную единицу и мерило ценностной системы, с другой — является объектом теоретической рефлексии, сложным системным феноменом, обуславливающим социальные изменения и ход истории. Книга адресована студентам социальных и гуманитарных дисциплин, ученым, философам и педагогам. In the monograph, through the method of ethical questioning, a special place of open scientific thinking in the development of (...) national culture is revealed. On the one hand, culture is conceived as a determinant of personal self-determination, which forms a person as an elementary unit and measure of a value system, on the other hand, it is an object of theoretical reflection, a complex systematic phenomenon causing social changes and the course of history. The book is written for students of social and humanitarian disciplines, scientists, philosophers and educators. (shrink)

Попри те, що «лінгвістичний поворот» і філософія мови канонізовані в статусі напрямку наукових досліджень лише на початку ХХ століття, осмислення мови як соціокультурного та історичного феномена віддзеркалює етап філософської рефлексії, який складає понад два тисячоліття. Людина здавна розмірковувала про сутність, причинно-насліднові зв’язки, функції і зумовленість мови різними факторами. Що стосується безпосередньо філософії мови, то нині основні дослідницькі зусилля зосереджені довкола двох її напрямів – критики мови як інструменту людського спілкування й мислення, а також інструментальних можливостей конкретної мови в той чи (...) інший період її розвитку. Сферу повноважень філософії мови найкраще продемонстровати переліком її основних проблем: різними аспектами розуміння, значення, концептуального аналізу тощо. (shrink)

In the article concepts «understanding» and «interpretation» from positions of iconological methodology of Ervin Panofsky are considered. The form of iconology, offered by Panofsky, is considered as a certain sort of hermeneutics named as art hermeneutics. Its essence consists in attempt of creation of universal semantic rules of interpretation of the works of art directed on their complete synthetic understanding. According to Panofsky interpretation process includes three basic stages. The first stage assumes the formal analysis works of art. The second (...) is connected with revealing of secondary or conventional subject matter. It is a problem of the iconographical analysis. The third stage is connected with understanding of intrinsic or content meaning of product. An indispensable condition of understanding is detection of the special scheme of the interpretation, revealing and making internal senses of the art phenomena. However this scheme carries at Panofsky momentary character also requires constant specification and updating as carries not substantial, but formal character. (shrink)

Comparative Analysis of the causes of the political crisis in Ukraine in the XXI century, based on a study Ukrainian geocentric factor of the global crisis on the basis of the author’s methodology post-academism, in conjunction with expert technique of «feedback». Analysis of the content and titles of political science articles published in the Ukrainian scientific journals and scientific collections revealed the lack of studies and publications on the topics of «Ukrainian political crisis» and «causes of the Ukrainian political crisis.» (...) So, the analysis of the titles of 170 political science articles published in the anthology «Grani» in 2004-2007., Showed no articles on these topics. And in the journal «Viche» in 2007 and in 2014 there also were no articles on these topics. At the same time in the journals in other scientific journals and scientific collections there are articles on «orange revolution» and «revolution of dignity.» This political science nonsense when we study the revolution and analyze the causes of political crisis caused by the revolution. (shrink)