У статті здійснюється історико-філософський розгляд контроверсійних підвалин комунікативних стратегій, де під контроверсіями розуміється принцип суперечності діалогу як такого, а під комунікативними стратегіями – діалог як «раціональна комунікація», тобто комунікація з наперед заданою метою. Показано зв’язок між морально-етичною настановою історичних періодів та принципом діалогу, притаманного цій добі. Виявлено, що принцип діалогу, запроваджений ще у добу Античності як спосіб знаходження порозуміння, знайшов своє продовження у диспутах середньовічних університетів та жанру діалогу доби Відродження. Водночас індивідуалізм доби Відродження, раціональна настанова Просвітництва та наукові дослідження (...) Нового часу усталили суб’єкт-об’єктний принцип взаємин; відновлення принципу діалогу як засобу порозуміння, пов’язується, зокрема, із працями представників комунікативної філософії. Акцентується увага на значущості критичного мислення та безперервної освіти як засобу подолання маніпулятивних впливів, зокрема у ситуації названою «добою постправди», що актуалізує дане дослідження. (shrink)

Запропонована розвідка – феноменологічне описування досвіду думки як досвіду вільного самовизначення філософа у поєднанні його фахової діяльності, життєвих обставин і текстів як проектів самореалізації філософуючого у намаганні віднайти себе, заявити про свою присутність у світі. Філософське описування розглядається як описування пізнавальної ситуації, у яку включений сам філософуючий, коли описування співпадає з самоописуванням, екзистенціальною напругою мисленнєвого процесу в досвіді самореалізації. Філософський текст передає стан, пережитий філософом-творцем, тобто те, що з філософом відбулося, тож філософський текст свідчить на користь присутності філософа-творця у світі (...) й для світу. У цьому сенсі філософський твір – перформативний, спрямований на реалізацію думки, для того вона себе й демонструвала, аби впливати на контексти. Зроблено акцент на проблемі становлення філософської логіки сучасної культури та засадах, на яких вона формується, що дозволяє розширити розуміння специфіки сучасної раціональності. (shrink)

Досліджується механізм привласнення дизайнерської продукції і послуг, як засіб гуманізації суспільних відносин. Людиновимірність, як наслідок гуманізації дизайнерської діяльності, можна виявити у наступних аспектах: аксіологічному, гносеологічному, соціальному, онтологічному, психологічному, культурному. Механізм «відчуження-привласнення» зводить у соціальній комунікації дизайнера і споживача. Сутнісні сили дизайнера, як субстрат людяності, матеріалізуються у двох формах і відповідно вживаються різними споживачами: а) когнітивній – ідеями, парадигмами, концепціями, теорією дизайну і б) уречевленій – споживацькими речами, художніми виробами і послугами. Сила когнітивного впливу виявляється у ході формування у споживача/суспільства естетичної (...) культури і естетичного ідеалу. (shrink)

The article reveals the nature identifying of social stigmatization in the process of social transformations. It is determined that at the stage of denial and destruction of existing social norms and rules in the public mind the image of victim is stigmatized, directing of collective aggression against which is factor of transition to a new stage - approval and unquestioning perception of new rules. It's shown the role of stigmatiztion in the transformation of social myths in these processes. The mechanism (...) of social stigmatization of victims is researched through the production of label "subject that carries out violence", the basic marke of which is "guilty." Also it is analyzed how the presence of social groups and communities of victim's attributes acts selection criterion of victims in social stigmatization. (shrink)

Авторами рассмотрены основные подходы к моделированию процесса принятия финансово- экономических решений в контексте учета поведенческого фактора соблюдения принятых социальных норм, что позволяет выйти за рамки классического представления о мотивации экономических агентов. Ключевые слова: социальная норма, моральные эмоции, экономико-математическое моделирование, процесс принятия решений, «теория игр».