У статті розглядається логіка філософії, її структури і метафори. Головна увага звертається на SP-структури метафізичної логіки і DS-структури діалектичної логіки, метафоричний стиль метафізики і діалектики.

The assessment of the prospects for the development of the Ukrainian Greek Catholic Church in the spiritual field of modern Ukraine should first of all be based on the achievements and problems of this Church that it has today. According to studies of the modern UGCC, it demonstrates a relative stabilization of development. Despite the persistence of self-identity seeking for Ukrainian Greek Catholicism, which is not difficult, the evolution of Greek Catholicism as a Catholic denomination continues, which is particularly evident (...) in the Church's practical activity. The regional features present in it are determined by the local specificity of the social status and, accordingly, the specificity of the tasks of pastoral work in different Ukrainian territories. The Ukrainian status of the UGCC is manifested not in the transfer of its leadership to the capital, but in its significant activities for society, which Greek Catholic factors seek to direct accordingly. In general, the current status of the UGCC can be judged to be sufficiently competitive in the "religion market" in today's pluralistic Ukraine. (shrink)

У статті досліджується стосунок києво-могилянських філософських курсів XVII–XVIIІ ст. до аристотелівської традиції. Спочатку виставлено критерії, за якими його можна оцінити. Виділено два основних типи критеріїв: суб’єктивні і об’єктивні. Відповідно до перших, могилянці чітко визначали свою філософію як аристотелівську, перипатетичну або ad mentem Aristotelis. Є багато аристотелівських елементів в змісті та в структурі курсів, що задовольняють об’єктивні критерії. Так, логіка і фізика структуровані відповідно до традиційного порядку книг Аристотеля з цієї тематики. Всі основні концепти (ens, essentia і existentia; actus і potentia; (...) materia і forma; чотири причини; 10 категорій тощо), на які спираються могилянські професори, походять від Аристотеля. У статті доводиться, що аристотелівські елементи прийшли в могилянські курси через схоластичну традицію, насамперед з єзуїтських філософських курсів того часу. Однак в окремих випадках, як-от лекціях Теофана Прокоповича, можна помітити глибшу обізнаність з творами Аристотеля. (shrink)

В статті розглянуто один з вагомих різновидів страху в бутті людини – страх старості; зроблено філософський аналіз відношення до старості і страху старості у різні культурно-історичні епохи ; виділено певні причини цього страху та окреслено можливості його подолання в соціальному середовищі.