The topicality of the philosophic research of the Renaissance dualisms in the sphere of soul and body is stipulated by the representation of the dichotomy which puts focus on the body that is able to perform complicated forms of cognition. This kind of representation encouraged both philosopher and writers of the Renaissance to praise the artistic and subjective image of man. The «Titans» of the Renaissance produced the ways of explaining human mind and body in the close connection of the (...) spiritual and the material thus moving away from the Platonic positions of the Greek philosophy and simultaneously deviating from the Middle Ages dualities of body and mind in the doctrines of the Reformation. The objective of the paper is to give an analysis with the expressed purpose of studying the nature of the dichotomy «soul-body» in the philosophy and culture of the Renaissance. The methodology of the research is based on the complex approach that is considered valid due to the inter-disciplinary character of the given study. The comparative/historical analyses used in this paper, can be represented as identification and explication of the system of cultural features and revealing deep factors which determine their interrelation. The scientific novelty of the research lies in finding out the essence of the Renaissance conception of man as for the duality of soul and body represented both in the philosophic treatises and in the artistic work of the Renaissance. The conclusions put an emphasis on the idea that the Renaissance «Titans» in the glorification of man in their «vita activa» admitted ambiguity in the man as an embodiment of the riot and quilt, the good and the evil at the moment of disruption between the order and the law of harmony. (shrink)

In this article, the author explores the right to freedom through the prism of the evolution of philosophical doctrine at different stages of the development of human civilization. The author emphasized that in ancient times, in the myths of the Olympic period, the archetype of freedom was established as such, which is achieved through struggle, uprising but exists within the law. The author emphasized that humanity had to go through a difficult path - from the awareness of legal freedom as (...) forced freedom within the law and legal freedom as a legal solution - to a deep awareness of freedom in perceiving moral and legal boundaries in the field of law as a legal belief; from the formal understanding of the law - to the concept of legal law and its legal implementation based on justice in the paradigm of recognition of the highest value of human personality. Analysis of philosophical sources has shown that if an individual goes so far in asserting his own will, invading the sphere of the will of another and thus denying it, then resisting such an invasion will be nothing more than asserting their own originally presence in the body will. The author found that in the best examples of world literature, philosophical understanding of freedom is manifested in prioritizing not the mythohero, but the common Man - with an ordinary heart, with a normal brain, with ordinary horror, with ordinary pain - but with extraordinary willpower and extraordinary respect for Freedom. An unspeakable tragedy for a citizen is the antinomy - love for the Fatherland and simultaneous contempt for the state as a state apparatus if the latter becomes the apparatus of total dictatorship. In the end, the author stressed that the right to freedom is inalienable. That is why it is not the right to liberty that is restricted but the exercise of that right. Establishing boundaries in the exercise of the right to freedom in the paradigm of balance between individual rights and the interests of society is due to the need to regulate social relations and the need to take into account the rights of others. (shrink)

У статті визначені сутності інноваційної освітньої парадигми відповідно до умов мінливого світу, потреб й запитів правової держави і громадянського суспільства; з’ясовано сутність різних моделей освітньої парадигми; зосереджено увагу на ряді вимог, урахування яких дозволить ефективно пояснювати й прогнозувати процеси розвитку системи освіти з урахуванням біополітичного контексту та які є принципами побудови самих освітніх парадигм.

На основі філософсько-естетичної рефлексії у статті висвітлюється роль традиції та новації в гуманітарній практиці суспільства. Мета представленої статті – визначити роль наукової традиції та новації в гуманітарній практиці суспільства. За основу дослідження зазначеної проблеми береться системно-діяльнісний підхід з використанням аналітичного, історичного, системного методів дослідження. У процесі аналізу стану проблеми розглядається теоретичні праці минулого та сучасності. Обґрунтовується взаємозв’язок традицій та інновацій в контексті наукової традиції.

У статті розглядається проблема формування почуття святості людини як мислячої істоти загалом і жінки зокрема. Надається визначення святості як осмисленої й усвідомленої здатності людини до розумно-вольового способу життя. Доведено те, що святість є нормою і метою життєвої поведінки, що налаштовує людину на гармонію Буття, навіть в умовах руйнівних криз сучасності, в тому числі гендерних.