The significance of the research topic is found in the analysis of the problem of thinking, one of the most important abilities of man, which today, in combination with knowledge, appears as a means of creating a new world and man. The purpose of the study is to identify the main content load of thinking in the process of its formation and development in the system of various intellectual and cognitive practices, in the culture of communication, which determines its role (...) in the acquisition and transformation of the surrounding reality - natural, social, spiritual. Objectives of the study - to identify the main directions of development of thinking - logical, philosophical, psychological, to reveal the content of the concept of "productive thinking", its development in classical epistemology and post-classical philosophy of science, which show the polymeaningfulness of the phenomenon of thinking. Methodology of the research - analytical-historical, contaminant, rational-heuristic methods are used, which allows to carry out a systematic analysis of thinking, which acquired a variety of forms and means in the history of philosophy and culture; methods of contemporary socio-philosophical and cognitive analysis showed the relationship of theoretical foundations of thinking with practical principles. The result of the study is the conceptualization of the problem of thinking as an effective intellectual, heuristic, cognitive and theoretical tool in the development of knowledge, objectivized in concepts, principles, and laws. The establishment of the role of thinking in the development of scientific knowledge, in the creation of new paradigms of knowledge is also an important aspect. The result of the analysis is the development of scientific-theoretical and methodological approaches in identifying the heuristic, creative essence of thinking, whose influence on the objective and subjective world causes their transformation and the transition to a new quality. Conclusion - the solution of theoretical problems of intellectual and intellectual activity as a factor in the formation and development of philosophy, culture and creative activity of man. (shrink)

У статті мова йде відносно аналізу категорій «загальнолюдське» та «класове» у широкому філософському та гуманістичному сенсі і відносно аспектів здійснення цих категорій стосовно до категорій «освіта» та «виховання» у вузькому сенсі. Розглядаються проблемні питання методології та діалектики взаємодії категорій «загальнолюдське» та «класове». Показується актуальність розробки принципів «субординованої діалектики» у нових умовах розвитку виховно-освітніх відношень. Також категорії «освіта» та «виховання» розглядаються, з одного боку, як конкретно-історичні, тобто класові, принципи формування особистості, а з другого боку, як конкретно-визначені стадії загальнолюдського процесу розвитку людини.

статья содержит реконструкцию аргумента стремительных психологических изменений скотта кэмпбелла. согласно требованиям стандартного психоло- гического подхода, тождество личности основано на постоянстве ее воспо- минаний, убеждений, желаний и намерений. личность сохраняет свое тож- дество во времени, если обладает сильной психологической связанностью и преемственностью. структура аргумента стремительных психологических изменений сопоставляется с аргументом невероятно длительных психологи- ческих изменений дэвида льюиса. главными целями критических атак этих аргументов служат временная рассогласованность психологической связан- ности и преемственности, а также тезис редукционизма, что все важные для выживания факты могут (...) быть описаны безличным способом. ключевые слова: диахроническое тождество личности, психологический кри- терий, психологическая преемственность и связанность, транскраниальная электростимуляции мозга, выживание. (shrink)