У статті проведено культуро філософський аналіз феномену особистості як визначального в соціокультурному та освітньому просторі сучасного особистого суспільства у порівнянні з особливостями філософського розуміння цього феномену в освітньому контексті епохи модерну, співзвучної сьогоденню. Виявлення типових проекцій минулих епох, традиційною з яких є усвідомлення змісту понять «людина» та «особистість», на фоні складності і неоднозначності сучасної соціокультурної ситуації сприятиме подальшим пошукам ефективних чинників взаємодії особистості і суспільства в освітньому просторі, що динамічно трансформується.

Аналізуються характерні особливості філософії епохи Відродження, доводиться, що античні та середньовічні традиції отримують в інтелектуальних пошуках Відродження новий гуманістичний сенс. Мислителі епохи Відродження намагалися поєднати античні принципи з ідеалами нового життя, нових соціально-економічних відносин, тому свою дослідницьку увагу зосередили на виявленні своєрідності людської особистості, яку розглядали з різних ракурсів – соціального, етичного, політичного, правового. Розкривається сутність концепції християнського гуманізму Л.Б. Альберті, репрезентуються основні ідеї мислителя.