Linguistic Perception, Misc

The ability to communicate in a specific language like Chinese typically indicates that the speaker understands the language. A counterexample to this belief is John Searle’s Chinese room experiment. It has been shown in this experiment that in certain circumstances we can communicate with a Chinese speaker without intuitively acknowledging that the Chinese language is understood in the conversation. In the present paper, we aim to present another counterexample showing that, in certain circumstances, we can communicate using a specific language (...) by converting its words to those of our natural language, and understand what is expressed using the language without understanding it. Using a specific conversion process introduced in the present paper, symbols and even sounds of a language like the Chinese language lose their original function and act as a tool to express one’s natural language. To better understand this, imagine the English language has another writing or phonological system in addition to its current writing system. (shrink)

Freud proposes that in unconscious processing, logical connections are also (heavily) based upon phonological similarities. Repressed concerns, for example, would also be expressed by way of phonologic ambiguity. In order to investigate a possible unconscious influence of phonological similarity, 31 participants were submitted to a tachistoscopic subliminal priming experiment, with prime and target presented at 1ms. In the experimental condition, the prime and one of the 2 targets were phonological reversed forms of each other, though graphemically dissimilar (e.g., “nice” and (...) “sign”); in the control condition the targets were pseudo-randomly attributed to primes to which they don’t belong. The experimental task was to “blindly” pick the choice most similar to the prime. ERPs were measured with a focus on the N320, which is known to react selectively to phonological mismatch in supraliminal visual word presentations. The N320 amplitude-effects at the electrodes on the midline and at the left of the brain significantly predicted the participants’ net behavioral choices more than half a second later, while their subjective experience is one of arbitrariness. Moreover, the social desirability score (SDS) significantly correlates with both the behavioral and the N320 brain responses of the participants. It is proposed that in participants with low SDS the phonological target induces an expected reduction of N320 and this increases their probability to pick this target. In contrast, high defensive participants have a perplexed brain reaction upon the phonological target, with a negatively peaking N320 as compared to control and this leads them to avoid this target more often. Social desirability, which is understood as reflecting defensiveness, might also manifest itself as a defense against the (energy-consuming) ambiguity of language. The specificity of this study is that all of this is happening totally out of awareness and at the level of very elementary linguistic distinctions. (shrink)

The paper presents a number of empirical arguments for the perceptual view of speech comprehension. It then argues that a particular version of phenomenal dogmatism can confer immediate justification upon belief. In combination, these two views can bypass Davidsonian skepticism toward knowledge of meanings. The perceptual view alone, however, can bypass a variation on the Davidsonian argument. One reason Davidson thought meanings were not truly graspable was that he believed meanings were private (unlike behavior). But if the perceptual view of (...) speech comprehension is correct, then meanings (or at least conveyed meanings) are public objects like other perceivable entities. Hence, there is no particular problem of language comprehension, even if meanings originate in “private” mental states. (shrink)

The article deals with the use of the Ruthenian language in papers of the Uniate Church of the Grand Duchy of Lithuania in the 17–18th centuries. The research is based on the analysis of the content of hundreds of original parish registers of Uniate churches that are kept in the National Historical Archives of Belarus. The methods of analysis that permit to define the time and reasons for translation of concrete parish works into the Polish language have been devised by (...) author. The collection of data obtained during the research gives a possibility to distinguish several imaginary regions of intensity of using the Ruthenian language. It also considers lexical and the orthographic features of the language in which parish registers were being kept, use of the Cyrillic and Latin script in writing the Ruthenian text. (shrink)

У пропонованій статті зроблено аналіз власноручних розписок шляхти Подільського воєводства у поборовому реєстрі з 1563 року і з’ясовано, який був рівень письменності та якими мовами користувалися шляхтичі у середині XVI століття. У XVI столітті шляхта поступово почала відходити від традиційного способу життя — військової служби. Набуття нових навичок, серед яких і вміння писати, сприяло новим напрямкам кар’єри — посіданню різноманітних урядів. Розвиток судочинства та потреба заможній шляхті вести облік своїх маєтків, створили попит на осіб, що вміють писати. Законодавча вимога особисто (...) посвідчити своє майно дає у руки дослідників унікальний документ щодо вміння шляхти писати. Серед 237 наявних у поборовому реєстрі розписок ми маємо справу з використанням трьох мов — латини, польської та руської у різних комбінаціях (де мова розписки і підпису може збігатися або ні). Не завжди шляхтич умів написати розписку власноручно, почасти його вміння писати було елементарним, а саме більш-менш вправно написати своєї ім’я та прізвище. Переважна більшість розписок написані латиною та польською, одна руською. Якщо представити наявні варіації мов, де на першому місці мова розписки, а на другому мова підпису, то у відсотках це виглядає так: лат., лат. — 57,54% випадків; лат., без підпису — 3,36%; лат., пол. — 5,04%; лат., рус. — 1,68%; лат., лат. + рус. — 1,26%; пол., пол. — 15,12%; пол., без підпису — 1,26%; пол., лат. — 1,26%; пол., рус. — 0,42%; рус., рус. — 0,42%. Серед осіб, що вміли писати переважали заможні та середньозаможні шляхтичі, урядники земського та ґродського судів, писарі неґродових замків (Скала, Зіньків), урядники, адміністратори маєтків та писарі неґродових старост та заможних землевласників, священики католицької та православної церкви. Один власноручний підпис залишила Анна Надольська, єдина жінка серед усіх платників побору. Специфікою Подільського воєдства була мала кількість осіб, що вміли писати, що пов’язано із загальною кількістю населення та шляхти зокрема, а також використання на письмі трьох мов — латини, як урядової, польської та руської. (shrink)