Статья посвящена исследованию event-менеджмента в управлении развитием туризма. Раскрыт потенциал event-менеджмента в сфере туризма. Изучен событийный туризм и его перспективы развития на украинском рынке туристических услуг.

It is generally known that the influential Kyiv researcher, professor of the St. Volodymyr University and honorary member of the Kyiv Theological Academy Ivan Sikorsky made a significant contribution to the development of the psychological science of his times and gained great authority among his colleagues in the West. In recent years, many studies have been launched in Ukraine, whose authors are trying to demonstrate the relevance of his work also in terms of contemporary science. It remains unclear as to (...) when and how he was recognized in the West, which of his colleagues he influenced in his own life, how his academic achievements are now appreciated in foreign professional circles. Trying to fill this gap, the author of the paper created Sikorsky’s personal profile on the Internet platform “Google Scholar”. This Internet-based platform is regularly used to calculate citations of the contemporary scholars and publications. However, as it has turned out, Google Scholar may also be a useful tool for the historical research. This search engine collates information on almost all of the Sikorsky’s works, including those written or translated into foreign languages and published abroad. Despite the fact that Google Scholar identified and included in its own list not all of the existing references, it nevertheless helped to reconstruct a rather large and representative bibliography. Combining the quantitative and qualitative analysis of relevant information from Google Scholar as well as such tools as Google Books, Internet Archive, JSTOR, etc. helps to clarify and substantially expand the understanding of Sikorsky’s place within the history of science and the treatment of his works in the West. As it is clearly shown in the article, he became one of the brightest domestic representatives of the leading trends in the world psychology. A significant number of Western experimental psychologists of the late nineteenth and first half of the twentieth century were actively referring to his pioneering researches on the phenomenon of mental fatigue in children. It is also shown that the contribution made by Sikorsky to the development of psychology and pedagogy has not been forgotten by the contemporary researchers. (shrink)

В статті формулюється зміст загальних та спеціальних понять, серед яких: знаня, організація, інформація, організаційне знання. Проводиться аналіз розуміння цих концепцій, їх співвідносність та відмінність. Визначаються суттєві риси, що характеризують організаційне знання, що еволюціонує у суспільстві знань.

У статті мова йде відносно аналізу категорій «загальнолюдське» та «класове» у широкому філософському та гуманістичному сенсі і відносно аспектів здійснення цих категорій стосовно до категорій «освіта» та «виховання» у вузькому сенсі. Розглядаються проблемні питання методології та діалектики взаємодії категорій «загальнолюдське» та «класове». Показується актуальність розробки принципів «субординованої діалектики» у нових умовах розвитку виховно-освітніх відношень. Також категорії «освіта» та «виховання» розглядаються, з одного боку, як конкретно-історичні, тобто класові, принципи формування особистості, а з другого боку, як конкретно-визначені стадії загальнолюдського процесу розвитку людини.

Oleh Shepetyak. Monotheistic tendencies of Egypt's religions of the pre-dynastic and early dynastic period. The study analyzes the religion of ancient Egypt, and it proved the presence of a clear monotheistic tendencies. The article provides a brief examination of the historical landmarks of Egyptian culture, its literary achievements inspection and analysis of earlier beliefs, which are at the center of the personality of Seth and Horus, and other deities who have the zeal of the late myth associated with them.

З огляду на демократизацію письма та взаємне накладання дискурсів в сучасному медійному середовищі, поетичне ставлення до мови виявляється можливим шляхом осмислення ваги слова, усвідомлення мови не як прозорого медіуму, а як активного середовища мислення. Такий підхід можливий в результаті переосмислення феномену поезії, відштовхуючись від ідей прагматичної поетики П. Арсеньєва. Розвінчуючи романтичне уявлення про поета як медіума між богом і читачем, а також критикуючи уявлення Дж. Остіна про мову як засіб впливу на іншого, П. Арсеньєв, втім, розуміє поетичне висловлювання як спосіб (...) політичного впливу на слухача, чим обмежує простір можливостей екзистенції, що відкривається цим висловлюванням. Концепція поетичного акту як способу розмикання мови, що розробляється автором на основі філософії мови М. Гайдеґґера та Ф.-В. фон Геррманна, є спробою розробити відповідне розуміння поезії та обійти обмеження концепції прагматичної поетики. (shrink)

Purpose. The dynamics and pace of social and economic transformations that are characteristic of modern society, lead to an increase in tension and the destruction of habitual stereotypes – ideals, values, norms, patterns of behaviour that unite people. These moments encourage us to rethink the understanding of "security" essence, in particular, psychological, which emphasizes the urgency of its study in the philosophical and sociocultural coordinates. Theoretical basis of the research is based on the philosophical methodology of K. Jaspers, E. Fromm (...) and the A. Maslow’s psychological approach to understanding of a person. Originality. Psychological security is considered at different levels: first and foremost, society is a characteristic of social security, that is an analysis of how today’s social technologies, social changes affect the quality of life of the country’s population; secondly, the social environment – the family, the immediate environment, reference groups, training teams; thirdly, a person is an experience of his own security-insecurity, when it is possible to talk about the manifestations of psychological violence, when certain behavioral acts contribute to the violation of the security of the other or to self-destruction. It is found out that the knowledge of psychological security is closely connected with the socio-historical conditions of being, with the level of development of material and spiritual culture, with the interests and values prevailing in society, which determines its ontological, epistemological and axiological features. The presented issue is considered in the correlation of psychological security with types of scientific rationality – classical, nonclassical and post-nonclassical approaches, within the framework of which various perspectives, aspects, forms and types of psychological security are studied. Conclusions. The concept of security requires a systematic description of its manifestations, types, levels, concepts: security as the absence of dangers ; security as a certain activity to ensure or to prevent any threats or dangers ; security as a conscious necessity, the value of the individual. The study systematizes various ideas about psychological security in accordance with the logic of scientific knowledge: in the mainstream of classical, non-classical and post-nonclassical approaches. (shrink)

У статті здійснюється історико-філософський розгляд контроверсійних підвалин комунікативних стратегій, де під контроверсіями розуміється принцип суперечності діалогу як такого, а під комунікативними стратегіями – діалог як «раціональна комунікація», тобто комунікація з наперед заданою метою. Показано зв’язок між морально-етичною настановою історичних періодів та принципом діалогу, притаманного цій добі. Виявлено, що принцип діалогу, запроваджений ще у добу Античності як спосіб знаходження порозуміння, знайшов своє продовження у диспутах середньовічних університетів та жанру діалогу доби Відродження. Водночас індивідуалізм доби Відродження, раціональна настанова Просвітництва та наукові дослідження (...) Нового часу усталили суб’єкт-об’єктний принцип взаємин; відновлення принципу діалогу як засобу порозуміння, пов’язується, зокрема, із працями представників комунікативної філософії. Акцентується увага на значущості критичного мислення та безперервної освіти як засобу подолання маніпулятивних впливів, зокрема у ситуації названою «добою постправди», що актуалізує дане дослідження. (shrink)