Abstract

У статті вперше здійснено інтерпретацію поетичних текстів Олега Лишеги шляхом звернення до концепції барокового коду. Проаналізовані таким чином, зокрема, «пісня 822», «Півень», «Шовковиця», «Ворон», «Пацюк» і «пісня 3». Саме крізь призму барокового коду варто розглядати ці поезії, оскільки головні світоглядні риси бароко здатні пояснити ті чи ті образи або ситуації, які читач знаходить у текстах. Варто також наголосити на непересічності образу Григорія Сковороди у творчості Олега Лишеги, адже у поезіях «Великого мосту» можна неодноразово знайти чи то сковородинські образи/символи, чи то його концепти, що були близькі для поета ХХ століття.