В статті дається аналіз концепції стратегічного менеджменту як адаптації компаній до змін зовнішнього середовища, щоб зберегти досягнуті позиції і виробити стратегії «закріплення на завойованому плацдармі», сприяти просуванню на нові ринки і розробці нових видів продукції. Розглянуто теоретико-праксеологічні засади стратегічного менеджменту в умовах формування нової моделі економічного розвитку; досліджено концептуальну парадигму стратегічного менеджменту та його поняттєво-категоріальний апарат; обґрунтовано напрямки удосконалення стратегічного менеджменту в умовах модернізації сучасного суспільства, глобалізації, конкурентоспроможності.

Історичній свідомості як складовій частині суспільної свідомості притаманні генеалогічні інваріанти свідомості взагалі й суспільної свідомості зокрема. Разом з тим історична свідомість володіє низкою оригінальних особливостей і факторів становлення. Важливим і актуальним дослідницьким завданням сучасної філософії історії є понятійне розмежування історичного знання, пізнання, розуміння та інтерпретації. Ключового значення набуває розгляд ціннісного аспекту історії, колізій об’єктивної фактичності та суб’єктивного значення.

For the determining the configuration of a content of the philosophy of political choice in the context of its legal regulation, it is necessary first of all to take in consideration the direct connection of the phenomenon of political choice with a certain type of political system existing in the state. If the basis of the political structure of the state is totalitarianism or oligarchy, then the legal culture in it will be controlled and characterized by numerous violations of human (...) rights and freedoms. The political choice in totalitarian systems is actually nullified as the elections become a tool for the realization of the domination of a certain political force, under the strict control of the party and state bodies. Accordingly, the opposition has no opportunity to participate in the elections and express their views. This eliminates the alternative as a necessary condition for real political choice. The dissident movements may become the most important manifestation of political choice, opposition to the ruling regime in a totalitarian society. The definition of theoretical and methodological foundations of study of the philosophy of political choice which involves a comprehensive description of this phenomenon is considered. Political choice in the modern age was the object of studying political science, which offered a number of research approaches to its essence: sociological, socio-psychological, rational-behavioral. Problems of the philosophy of political choice in the context of its legal regulation cover the institutional, legislative, regulatory and legal problems of political choice. The difference in the solution of these problems in totalitarian, authoritarian, democratic, and political systems makes it possible to determine a certain configuration of the content of a political choice, depending on the specific conditions. The main criteria of such configuration are the legal culture and legal mentality, the establishment of which forms the basis for the functioning of the constitutional state institutions. One can be affirmed that beyond the limits of legal regulation, the political choice loses the real meaning and meaningfulness. (shrink)

Стаття присвячена дослідженню дигресивних аспектів риторичності як інтерсуб’єктивного феномена. Риторичність, яка розкриває себе як особлива комунікативна стратегія, виступає одночасно і як практика екзистенціального позиціонування. Дигресія осмислюється у зв’язку з питаннями автентичності та присутності. Дигресія розглядається у роботі не просто як технічний прийом, покликаний через темпоральні і смислові «затримання», «відступи» або «підвішування» «обігравати» співрозмовника, а більш широко – як переривчастість процесу саморозгортання екзистенції в риторичному діалозі, обмін ролями учасників риторичного процесу, гра зі смислами і межами риторичних можливостей. Дигресія інтерпретується авторами як (...) своєрідний рух опосередкованої присутності, що просвічує навіть крізь «анти-комунікативні» акти риторичної гри. (shrink)

У статті розглядаються ментально – організаційні виміри соціальної роботи в аспекті особливостей регіонального та соціокультурного розвитку суспільств. Дослідницька увага акцентована на компаративістському аналізі способів методів і форм організації соціальної роботи у таких країнах як США; Великобританія та Україна.

У статті вказано, що під змістом біосоціальних технологій розуміється не самий по собі субстрат біосоціального, а його внутрішній стан, сукупність процесів, що характеризують взаємодію утворюючих організм людини елементів – астрального, фізичного, духовного, психічного і соціального тіл, між собою і з технологічним середовищем і зумовлюють їхнє буття – функціонування, розвиток і зміну. Автор вказує, що в цьому сенсі зміст формування, збереження, реабілітації і збагачення здоров’я людини, тобто використання технологічного інструментарію, виступає як універсальний і всеохоплюючий процес соціальної реабілітації особи з обмеженнями життєдіяльності (...) або удосконалення цілком здорової людини, що прагне стати ще досконалішою. (shrink)