Досліджуючи релігію як соціальний феномен, соціальну інституцію, соціологія релігії виходить на її комунікаційну функцію, розкриваючи при цьому комунікаційну природу кожного з її елементів. Встатті В.Докаша показано, як ці питання вирішували класики соціології релігії, зокрема Е.Дюркгейм, К.Маркс, З. Фрейд, В.Браян, О.Конт, П.Бергер, Ч.Глок та ін.

Розглянуті питання щодо організації людського розвитку в світовому та національному вимірі. Наведені матеріали ґрунтовно розкривають теоретичні основи та практичний інструментарій людського розвитку з урахуванням світового досвіду. Уміщені основні поняття дисципліни, питання для оцінювання рівня засвоєння матеріалу та список рекомендованої літератури. Для студентів ДНУ факультету міжнародної економіки.

У статті здійснена спроба філософського аналізу змін підприємницької діяльності в контексті інформатизації суспільства. Констатовано, що під дією процесів інформатизації підприємницька діяльність віртуалізується. Зазначено, що позитивні зміни підприємницької діяльності пов’язані з інноваціями і прогнозуванням наслідків прийняття рішень. Деструктивний же характер пов’язаний із поширенням спекулятивно-обманних технологій і втечею бізнесу від соціальної відповідальності.

Досліджуються організаційні та самоорганізаційні механізми актуалізації інформаційного потенціалу, специфіка яких визначається зв’язком із цілісністю суспільних відносин та спрямованістю на створення якісно нових станів або підтримку вже існуючих. Актуалізація інформаційного потенціалу на рівні індивідуальних та колективних суб’єктів діяльності супроводжується домінацією певного типу механізму, дифереціацією механізмів за критерієм сфери діяльності, пошуком рівноважного стану взаємодії організаційних та самоорганізаційних механізмів.

В статті розглядається питання онтології українського соціуму в контексті потенційного його виходу із стану сингулярності – він має шанс перетворитися на щось позитивно інше, або так і залишитися у вимушено знайденому стані радикального збурення, із суттєво зміненим порядком речей, явищ, очікувань, сподівань. Цей процес характеризується наступною контроверсійністю: 1) наявністю високого ризику деструктивних змін, які мають релігійну основу; 2) наявністю потенціалу конструктивних змін, досвід якого накопичений та апробований самою історичною присутністю релігії. Автор пропонує пошук життєздатних і емпірично дієвих концептів, спроможних об’єднати (...) громадян країни у прагненні вивести український соціум із стану сингулярності в новій якості – з перспективами позитивних змін. В статті аналізуються окремі теоретичні аспекти поняття «український світ», яке стає актуальним в середовищі релігієзнавців і його співвіднесеність з поняттями «нація», «українська нація», «етнічна нація», «громадянська нація», «національна ідея», «національна держава» тощо. В широкому розумінні «український світ» може розглядатися як простір єднання, співставний із загальнонаціональною ідентичністю, де індивід ототожнює себе з певними символами, цінностями, історією, територією, культурою, а також з державними та правовими інституціями, політичними й економічними інтересами. Таке розуміння концепту «український світ» логічно виводить нас на необхідність аналізу практичної його складової. Послуговуючись даними соціологічних опитувань, статистичними даними, інтерв’ю, прикладами діяльності релігійних організацій і об’єднань – аналізується місце релігії в цьому просторі єднання, її потенціал, ризики, виклики. Висновується, що «український світ» як простір єднання може і здатен формуватися за умов: 1) адекватної і зваженої політики з боку, перш за все, української держави – відповідно до Конституції, чинного законодавства, без преференцій для окремих конфесій, як шлях формування довіри до органів влади з боку конфесій; 2) розуміння і усвідомлення з боку представників церков і релігійних організацій своєї відповідальності перед українським суспільством, базування на універсальних загальнолюдських цінностях, здатних об’єднати українців та реалізація цих цінностей через практичну діяльність в суспільстві. (shrink)

В статті Г. Д. Ємельяненка «Екзистенціалістська складова протестантської теології П. Тілліха» розкривається специфіка застосування відомим протестантським теологом Паулем Тілліхом екзистенціалістських постулатів та екзистенціалістської символіки у практиці розбудови та написання його трьохтомного видання «Систематичної теології». Наголошується на тому, що ці постулати відіграють у вченні П. Тілліха «допоміжну», здебільшого «роз’яснювальну», а не системоутворюючу роль, таку, яку вони відігравали у екзистенціальній аналітиці буття М. Гайдеггера, або ж філософії К. Ясперса.

В статті розглядається парадигма особистості; яка зводиться до формування підвалин культури; які впливають на особистість. Відмічається; що багатовимірність людини має велику кількість вимірів індивіда; так як людина має космічний; фізичний; біологічний; соціальний; психологічний; культурний компонент глобалізації. Обгрунтовується; що парадигма особистості в умовах глобалізації – це формування тих підвалин культури; які впливають на особистість.

Видруки Відділення релігієзнавства з теми.

В данной статье исследуется ряд вопросов, связанных с трансформацией современной философской магистратуры в контексте общих преобразований университетского образования, на примере ННГУ им. Н.И. Лобачевского. Авторы кратко прослеживают историю развития магистратуры по философии в данном университете, акцентируя внимание на причинах ее создания, связанных прежде всего с логикой гумбольдтовской модели высшего образования. Указывается, что новая концепция магистратуры была предложена в контексте как общих социальноэкономических и культурных вызовов времени, так и сопутствующих этому новых тенденций в области высшего образования, включая современные модели университета и (...) преобладание институционального прагматизма. Авторы исследуют проблему более адекватных современности способов и инструментов организации курсов и преподавания в философской магистратуре, акцентируя внимание в том числе на проектном обучении, а также возможные пути профессиональной реализации выпускников философской магистратуры. В контексте последней задачи рассматривается ряд прагматистских подходов к вопросу о возможной трансформации академической философии в сторону более активного взаимодействия с учеными, инженерами, политиками и представителями других социальных групп для решения актуальных проблем современности, включая участие философов в междисциплинарных научноисследовательских проектах, а также в социальногуманитарной экспертизе. (shrink)

Вплив релігійного чинника на всі сфери суспільного життя важко переоцінити, оскільки на початку ХХІ-го століття понад 71% українців вважають себе віруючими. Водночас за умов глобалізації досить чітко відстежуються кордони між католицькою і православною Європою, між християнським та ісламським культурними світами, які деякі фахівці вважають «цивілізаційними розломами». І саме на лінії цього розлому, на їх переконання, знаходиться Україна. Міграційні процеси здавалося б повинні сприяти взаємопроникненню культур, однак, як це засвідчує практика, релігійні культури не змішуються, а продовжують існувати самобутньо. Багато держав, регіонів, (...) міст, які ще недавно вважалися моноконфесійними, стали в значній мірі поліконфесійними. (shrink)

У статті вивчаються суб’єкти соціальних подій розвитку України, що обумовило відповідну мету дослідження. Визначення суб’єктів соціальних подій розвитку деталізується у вивченні їх характеристик. Встановлено ключові протиріччя, що на сучасному етапі обумовлюють розвиток України. З’ясовано, що основними проблемами суб’єктів українського розвитку є безсуб’єктність, громадська пасивність та множинність суб’єктів управління. Акцентовано увагу на градації визначених суб’єктів відповідно до мікро-, мезо-, макро- та мета- рівнів.

В сучасній науковій літературі звертається увага на різні глобальні проблеми. Серед них виокремлюються не тільки екологічні питання, але й запити щодо виживання людства і збереження особистості. Водночас найактуальнішим завданням сьогодення є визначення рівня наукового обґрунтування екобезпечного розвитку з позиції впровадження сучасних нано- та біотехнологій. Крім того, необхідно забезпечити перехід країни до моделі сталого розвитку, яка ґрунтується на економічній міцності держави, надійності її відтворюваної структури та формуванні стабільних внутрішніх фондів нагромадження й споживання. Практична реалізація моделі сталого розвитку потребує активізації інвестиційно-інноваційної діяльності. (...) Тому Україні, яка нині перебуває у складних економічних, політичних і соціальних умовах, доведеться подолати багато труднощів на шляху переходу від сировинно-орієнтованої до інноваційної моделі економіки. Також треба враховувати й те, що впровадження концепції сталого розвитку може бути успішним лише за умови напруженої роботи й консолідації зусиль політиків, управлінців, учених та всього населення держави. (shrink)

The article explored the relationship of the notions of "spirit", "spirituality" and "personality". Their meaning in the philosophy of G. Hegel J. Fichte, F. Nietzsche, N. Hartmann, N. Berdiaev, S. Franko and modern Ukrainian philosophy is analyzed. It was found that Hegel has the concept of the personality of the Roman jurists’ spiritual qualities: personality is not only a person who has property but it is personification. It is the opinion of the personality of the scholar is able to be (...) objective foundation of the state and of social existence and ensure the equality of people in the state. Studied Schopenhauer, Nietzsche, Berdiaev, Franko, Buber traced philosophical affinity of the views of Hegel. It is discovered that tradition combines with the concept of the four levels of spiritual development of man from the position of the proposed concept analyzed the content of the concepts of "spirit", "spirituality", "personality". It is proven that the human spirit is the personal quality of the level of development that causes her to act with the interests of society, population. The spirit of this principle that dictates a person personal way of life, abandon the selfishness of they own benefits. Spirituality is a belief in the ability to achieve moral purity and the level of the individual, which must be not only personification of the spirit, and metaphysics the foundation of public life. (shrink)