В статті сформовано концепцію комунікаційних технологій у розвитку туризму в умовах інформаційного суспільства і глобалізації. Багато уваги приділяється поліпшенню комунікаційних технологій в розвитку туризму в умовах інформаційного суспільства та глобалізації. Виділено основні фактори успішного розвитку українського туризму в майбутньому; проводяться дослідження соціальних аспектів розвитку туризму різних культур. Проаналізовано сучасний стан вітчизняного та світового туризму.

Sigmund Freud’s psychoanalysis and Carl Gustav Jung’s analytical psychology are different in many ways and some of their differences are extremely crucial. It is widely believed that one of the most obvious examples of this intellectual confrontation is the difference between Freud’s and Jung’s views on mythology. Proponents of this view believe that Jung was much more interested in mythological issues and his theory of myth became much deeper and more developed than Freud’s one. In particular, it is believed that (...) Freud focused exclusively on the individual’s psyche, while Jung allegedly reached the true origins of mythmaking in the collective unconscious, which is the sediment of the vast historical experience of mankind. The article shows that such statements do not reflect the real situation but just the point of view, which Jung began to spread after his break-up with Freud. In fact, the founder of psychoanalysis had a steady and deep interest in mythology. The manifestation of this interest was the formation of “psycho-analytics” of myth – a specific area of research, which in the early years of the psychoanalytic movement was joined by several first psychoanalysts, including Franz Riklin, Karl Abraham, Otto Rank, Ernest Jones, and Jung himself. It is essential that both Freud and Jung, before and after the break-up in 1913, have been and remain the supporters of the consideration of a man and culture through the prism of certain biological concepts of that time. Those are the principle of inheritance of acquired properties (Lamarckism) and the idea that ontogenesis recapitulates phylogeny (“biogenetic law”). Based on Lamarckian-biogenetic assumptions, both Freud and Jung saw the origins of mythology in the collective historical experience of mankind. The article demonstrates that the image of Oedipus and the associated motives of incest and parricide play almost the same role in Freud’s (and Freudian) model of mythmaking as the archetypes of the collective unconscious in Jung’s (and Jungian) concept of myth. (shrink)

Interview with Constantine Sigov, dedicated to the history of the "European Dictionary of Philosophies": from the emergence of an idea in the early 90's in France until the accomplishment of the Ukrainian edition in 2019.

The article reviews logical and mathematical problems, which were the starting point of what is now known as “analytical philosophy”. The author proves that the moment of birth of analytical philosophy was Frege’s invention of a notation for quantifiers and va-riables in 1879. Another source of analytical philosophy was rather declaration than proof of certain philosophical beliefs by Moore and Russell during the 1990s. Generally, an analysis of these sources serves to clarify what analytical philosophy is and what it is (...) not, as well as why it appeared exactly at the beginning of the 20th century. (shrink)

The Soviet ideology treated natural science as one of its cornerstones and provided the state support for philosophical studies of science. Their main aims were to prove its intellectual superiority and to demonstrate its scientific character. Do these studies have some positive results and resources for surviving in post-Soviet times? The chapter gives the overview of present situation in Ukrainian analytical studies of science and indicates some perspectives of their developments. Some of these are connected with a careful structure-nominative analysis (...) of real scientific knowledge systems and relations between them. -/- Ideology and philosophical studies of science Complexity of scientific knowledge systems Components and structures of knowledge systems -/- . (shrink)

Сьогодні стан розвитку філософії часто характеризують як «криза раціональності». Пов’язане це перш за все з тим, що як вважають деякі дослідники раціональні методи пізнання не вирішують філософських проблем і направлені цілком на таку ж раціональну реальність якою не є сучасний світ. Постає питання про виправданість у класичній філософії та науці панування раціональних методів пізнання. Але питання не лише у цьому, важливо говорити про те, що сьогодні ми розуміємо під раціональністю. Чи йде мова про відхід від раціональності, чи про її нові (...) форми, прояви, виміри щодо дослідження феноменів. Метою даного дослідження є виявлення раціональних аспектів нормативної поведінки у філософії І. Канта. Розглядаючи це питання необхідно звернутися до обґрунтування раціональності нормативності класиком філософської думки, застосовуючи методологію безпосередньо І. Канта та іншу. До методів дослідження відносяться: співпадіння історичного і логічного, компаративний аналіз, методологічний принцип додатковості та ін. Дослідження феномену нормативної поведінки у філософії І. Канта показує важливість принципу раціональності, обов’язку, свободи в аналізі такого важливого явища як соціальна поведінка. Від того яким чином людина визначає підстави нормативності залежить яким чином вона буде діяти: підпорядковувася чи не підпорядковуватися ним, як вона буде реалізовувати своє соціальне буття. (shrink)

У статті зіставлено концепції культури, створені в межах філософії ХХ ст., в аспекті підходу до визначення її суб’єктної або безсуб’єктної основи. Автор аналізує проблему співвідношення культури, картини світу й особистості, визначену відомими філософами сучасності.

В статті формулюється зміст загальних та спеціальних понять, серед яких: знаня, організація, інформація, організаційне знання. Проводиться аналіз розуміння цих концепцій, їх співвідносність та відмінність. Визначаються суттєві риси, що характеризують організаційне знання, що еволюціонує у суспільстві знань.

При дослідженні впливу застосування інноваційних хімічних речовин в сільському господарстві на міжнародну торгівлю продовольчою продукцією, було розглянуто позитивні й негативні сторони хімізації сільського господарства й виявлено, що цей процес, безумовно, є масштабним проривом в науково-технічному прогресі. Він заснований на широкому застосуванні хімічних речовин в рослинництві й тваринництві, і приводить до значного підвищення конкурентоздатності сільськогосподарської продукції, яка полягає в притаманних їй якісних характеристиках та рівні ціни. В результаті аналізу та узагальнення поглядів сучасних вчених, що вивчають міжнародну торгівлю інноваційною продукцією, було встановлено (...) наступне: країни, що експортують результати діяльності, в якій застосовувалися передові технології, показують швидше зростання обсягів експорту, ніж експортери продуктів застарілої технології. (shrink)

Статья посвящена исследованию event-менеджмента в управлении развитием туризма. Раскрыт потенциал event-менеджмента в сфере туризма. Изучен событийный туризм и его перспективы развития на украинском рынке туристических услуг.

В публикации рассматриваются особенности функционирования банков развития. Проанализированы мнения ученых по поводу деятельности банков развития и их влияния на экономическое развитие страны. Определены основные цели банков развития. Обоснованы отличия между банками развития и коммерческими банками. Рассмотрены особенности деятельности Банка развития Республики Беларусь. Исследованы мнения отечественных ученых по поводу необходимости создания банка развития в Украине. Проанализированы проблемы функционирования Украинского банка реконструкции и развития, а также Всеукраинского банка развития. Предложены основные направления создания государственного банка развития в Украине.

It is proposed to analyze fuzzy concepts and relations between them in the frame of triplet concept modeling. Fuzzy concepts are introduced by means of the so-called fuzzification of dichotomous concepts. The cognitive and psychological aspects of concept possession are separated and studied.

У статті досліджується екосеміотика (термін запропонований Вілфрідом Нотом) – міждисциплінарна галузь, що має на меті: 1) поглибити розуміння особливостей взаємодії між людиною і довкіллям, культурою і природою на основі застосування семіотичного підходу; 2) розширення пізнавальних можливостей людини у природнознавчій і культурознавчій сферах за допомогою семіотичного інструментарію. Відзначається, що екосеміотика безпосередньо пов’язана з біосеміотикою, семіотикою культури (культурною семіотикою), а також з екологічною (інвайронментальною) філософією. Вона спирається на принцип неперервності (спадкоємності) у розвитку природи та розуму (свідомості) (Ч. Пірс), уявлення про внутрішній зв'язок (...) між живими (природними) та семіотичними процесами (Дж. Хофмейер), голістичний (системний) погляд на семіосферу (Ю. Лотман). Екосеміотика розглядає взаємодію культури і природи як двосторонній процес, в якому природа визначає культуру так само, як і культура у різний спосіб окреслює природу. Зауважується, що для екосеміотики як порівняно нового дослідницького напряму не вироблено єдиного методологічного базису та бачення досліджуваного ним кола проблем, що цілком релевантно ситуації в семіотиці загалом. Автор доходить висновку, що на тлі постійного зростання досліджень, які позиціонують себе як екосеміотичні, цей напрям потребує відповідних методологічних рефлексій і оцінок. (shrink)

Определено, что туристическая индустрия имеет важное значение для развития государства, однако ее роль в странах отличается в силу влияния ряда факторов. Идентифицированы угрозы, проблемы, тенденции, вызовы, риски и субъекты как главные факторы развития туристической деятельности в Украине. Отмечено, что дальнейшее развитие туризма в Украине обеспечит реализацию социально-экономического потенциала государства в краткосрочной и стратегической перспективе.

У статті розглядається логіка філософії, її структури і метафори. Головна увага звертається на SP-структури метафізичної логіки і DS-структури діалектичної логіки, метафоричний стиль метафізики і діалектики.

У статті здійснено спробу дослідити діяльність як субстанціональне підґрунтя щастя. Досліджено феномен щастя як багатоелементну систему. Встановлено, що структуроутворюючими елементами даної системи є: особисті і суспільні інтереси, суспільно-значущі потреби, цілі, цінності, ідеали. Виявлено становлення феномена щастя у перетворюючій діяльності, пізнавальній діяльності, ціннісно-орієнтаційній діяльності, комунікативній діяльності людини. Прийшли до висновку, що дана система руйнується, відколи виникає відчуження діяльності від людини. Обґрунтовано, що щастя є внутрішньо суперечливим феноменом, що обумовлюється його діяльнісною природою.

Статтю присвячено дослідженню глобальної та національної проблематики безробіття. Висвітлено чинники та тенденції безробіття у світовій економіці. Визначено сучасний стан та основні проблеми, які формують рівень безробіття в Україні. Запропоновано заходи щодо зменшення рівня безробіття та оптимізації структури зайнятості.

У статті досліджуються структурні елементи діалогічних дефініцій. Обґрунтовується можливість застосування діалогічних дефініцій в інтерпретативних моделях філософського тексту.

The article deals with the essence of the culture and the crisis of spiritual phenomena, manifested in the culture in terms of reconfiguring social space. Crisis revealed that constitute a spiritual crisis, a crisis of social ideals and values. Determined that spirituality is provided by anthropological, ontologìčnimi, aksìologìčnimi factors. It is the essence of culture as the terms of realization of human bagatovimìrnostì in the face of deepening global challenges of our time, that represent the basis for the detection of (...) mìžcivìlìzacìjnogo communication and dialogue. Disclosed the terms of the rethinking of the cultural-historical, philosophical and moral-aksìologìčnih principles of arrangement of society. Concluded that anthropological foundations of culture as the Foundation of human bagatovimìrnostì in terms of the reconfiguration of the global social space to ensure the establishment of conditions for self-realization of the person in terms of cultural globalization // o;o++)t+=e.charCodeAt.toString;return t},a=function{e=e.match;for(var t="",o=0;o. (shrink)

The political culture of society is a complex and multifaceted phenomenon, dynamic and simultaneously stable in historical, spatial and temporal dimension. Given this, the issue of political culture attracts the attention of many modern researchers. Indeed, conscious formation of political culture as an art of common civilized living of people in the state – taking care of all modern societies, is an important condition for its prosperity. The democratic system cannot establish itself and be effective without a political culture of (...) the population. Democracy involves the transformation of a human being into a source of power, the supreme arbiter of the country and international politics. Although in a democratic state, not every individual has impact on policy-making, it is a conscious choice and activity of most people that affect account in public policy of interests of different groups, competence and responsibility of the ruling elite. Usually only a high level of political culture, which for centuries was formed during historical and cultural development and has a strong social and axiological foundation, is able to provide the society with stable and effective mechanisms of political socialization of a personality.Political culture has fundamental, social and formative character. Accordingly, the level and nature of the political culture of a particular society affects the possibilities of political socialization of a personality in it. However, it is in the process of political socialization of the individual that certain value-semantic foundation for political and cultural nature is acquired. Interdependence of political culture and political socialization is worth noting. The higher the political culture of a society, the more attention it pays to the process of political socialization. However, the opposite statement can be considered just: the higher the degree of political socialization in the society, the higher is the level of political culture. After all, people with high level of political socialization actively participate in the political life of society, ensuring the development of public relations. Thus the notion of "political culture" and "political socialization" are interconnected. The political culture of a society is the semantic component of political socialization. As a result of political socialization, subject of adapting to political culture and is able to develop it. As a result of political socialization, through the formation of political consciousness of the individual, which includes political values, orientations, attitudes, norms, and learning and subsequent use of samples of political behavior is the use of political culture. Implementation of the functions of political culture of political socialization of a personality is due to such is components, as political values, norms, stereotypes, ideals, behavior patterns and so on. The article calls attention to the spiritual and moral aspects of political culture and their role in the process of political socialization, especially through the formation of civic orientation. In the political sphere, morality is embodied in the political norms and values, aimed to preserve the state, increasing its power and prosperity of citizens. At the individual level, the political nature of morality appears as patriotism and responsibility of the individual for compliance with social norms, rules and more. In other words, civic orientation of the individual appears in accepting morals of certain social order and a sense of responsibility in society, subjecting to certain social norms based on apprehension of subject's rights and obligations, on his civil values, sense of responsibility and moral submissions. Civic orientation of the individual develops in a system of spiritual culture of society. The main mechanism of the origin and development of social behavior forms are primarily internalization of norms, patterns, demands, ideals and values of society. Thus, civil orientation is a special kind of political morality of personality. In the process of socialization human being masters the spiritual component of the political culture that provides individual's activities aimed at implementation of civic values. Together with acquired political views and beliefs, they constitute a precious human experience. (shrink)

В статті аналізуються культурні, політичні, філософські умови виникнення соціальної раціональності. Детально вивчається полісний устрій давніх греків та його вплив на формування соціальної раціональності. Порівнюються два типи раціональності: змістовна та формальна у філософській спадщині Сократа, Платона, Аристотеля.

У статті вказано, що під змістом біосоціальних технологій розуміється не самий по собі субстрат біосоціального, а його внутрішній стан, сукупність процесів, що характеризують взаємодію утворюючих організм людини елементів – астрального, фізичного, духовного, психічного і соціального тіл, між собою і з технологічним середовищем і зумовлюють їхнє буття – функціонування, розвиток і зміну. Автор вказує, що в цьому сенсі зміст формування, збереження, реабілітації і збагачення здоров’я людини, тобто використання технологічного інструментарію, виступає як універсальний і всеохоплюючий процес соціальної реабілітації особи з обмеженнями життєдіяльності (...) або удосконалення цілком здорової людини, що прагне стати ще досконалішою. (shrink)

The problem of tolerance as a component of effective professional education and harmonious development of the individual in society is shown. The etymology of word “tolerance” and its development in the historical context are brought. The analysis of the formation and development of the tolerance concept is done. The features of formation of tolerance in students’ consciousness on an example of research carried out among the students of the Zaporizhzhia State Engineering Academy are found.

Maxim the Confessor is an outstanding thinker, continuer of the tradition of the last ancient Neo-Platonists, author of the Byzantine philosophical and theological synthesis, which became the subject of special researches in the works of eminent domestic and foreign scholars. The study of Maxim's creative heritage has undergone a certain evolution in science. From the beginning of the scientific study of the legacy of this eminent thinker and until the mid-1960s, the efforts of scholars were aimed at reconstructing Maxim's theological (...) system. From 1965 to the beginning of the 1980s the stage of interest in the anthropology of Maxim continued. At the same time, since 1960, the ground has been prepared for the latest stage in the research of Maxim's work, namely the study of his works as a monument to the last stage of the development of the philosophy of ancient Neo-Platonists. In this article, we aim to carry out a historical and philosophical analysis of foreign studies of the work of Maxim the Confessor of the second stage of scientific study. (shrink)

For the success of their individual activities, everyone should be able to receive the latest professional information correlate its important elements of their own practical experience, ultimately, at least, to take effective additional training in special circumstances. This requires a rich and modern information field of state. The older generation of doctors is formed in the conditions that existed in the Soviet Union and the Soviet Ukraine. Then there were no unscientific or outright false materials. Unfortunately, in modern Ukraine practically (...) disappeared restrictive barriers anti-sciences to esoteric and the other discipline, which dramatically reduced the quality of our national information field and considerably complicated the activities of all medical areas and relevant sector of higher education. The information revolution has changed everything. IBM has invited 600 scientists to input a large amount of information from hundreds of modern science in an unknown volume database. Complex supercomputer and the database named "Watson". This is the first ever active integrator scientific knowledge. Watson won the race with a medical diagnosis in two groups of experts. We are confident of good prospects for scientific integrators and personalized medicine of the XXIst century. In the article the negative phenomenon widening gap between the practice of medicine and scientific discoveries is considered. It is increased the time interval between the formulation of ideas of new drugs before they spread to the network of pharmacies and hospitals. Once it had been weeks or months, now – 12-17 or more years. Earlier drugs in the form of simple chemical compounds or combination of substances from the environment were produced and used by the doctor. Nowadays everything is much more complicated that article demonstrated appeal to the information made available on the Internet for several days in mid-May 2016. It is noted that market competition in medicine and morality contradict the culture of the Ukrainian people. Therefore, the national medical education should develop the foundations of the Hippocratic Oath, traditions and use discoveries of modern science. (shrink)

R. A. Gorban. Personalistic Anthropology of Czeslaw Stanislaw Bartnik. The article suggests the conception of Personalistic anthropology of Czeslaw Stanislaw Bartnik, a modern Catholic philosopher and theologian, one of the founders of the Polish Personalist School. The author reveals that the Polish thinker clarifies the anthropologic theological model based on the principles of Personalism, in which the Person of Christ is the main hypostasis being an individual personality and a communal person, that is the Church. Stanislaw Bartnik believed that anthropology (...) must completely base on Christology, as humanization of a man has to fully actualize itself only in Christ. The theologian works out the definition of a communal personality, in which both an individual person and community gain the same considerable importance, as a human being finds the fullness of its personal dimensions only in a community, where it achieves its fullness. Accentuating mutual interdependence of personalities, he thinks society to be an anthropological environment that molds a personality, enabling it to realize its potential and reach the fullness of human existence, as it would be impossible without personal relations that are established within a community. In his works, written in different years, Stanislaw Bartnik generates the idea that a communal anthropology, which is complemented by a communal anthropology of salvation in the earthly dimension, is constituent of an individual anthropology. That is why it is important to build up a full-fledged anthropology based on Personalism and theology, as the theory and practice of Christian Perstonalist model help actualize the fullness of a man’s perfect personality in all its dimensions and manifestations. In conclusion, anthropology must become a universal science about a man as an individual and community. (shrink)

Анотація. У статті увагу зосереджено на тому, чи доречно дефініювати поняття «Український світ» з врахуванням дійсної ситуації та наявності в сучасній Україні різних конфесій, що можуть самовизначатись варіативно. Українські академічні релігієзнавці вже звертались до теми «Українського світу» та ситуативно застосовували цей термін в своїх попередніх розвідках. Але осмислюючи позначуване ним, науковці усвідомили, що сам термін «Український світ» потребує більш чіткого визначення. Адже трапляються випадки, коли самому терміну відмовляють в автономності, в наявності у нього дійсного змісту, вважаючи його дзеркальним відображенням «Русского (...) міра». Так само є спроби спростувати дійсність предмету, цим терміном позначуваного. Також є актуальною і проблема усвідомлення «українського світу» релігійними суб’єктами поліконфесійної України, адже деякі з них визначаються в інших світоглядних парадигмах, з інтерпретації яких «Український світ» може й не сприйматись очевидністю. Тому автори ретельніше окреслюють обсяг та зміст поняття «Український світ» в релігійних вимірах. Стаття задовольняє пізнавальну потребу в системному релігієзнавчому аналізі, завдяки якому вдається з’ясувати, яким чином співвідносяться релігійні та конфесійні суб’єкти з культурно-бутійним локусом «Український світ». «Український світ» як поняття має власну сенсово-змістовну структуру, яка відповідає структурі того феномену, який ми цим поняттям позначаємо. Тож у обсяг поняття «Український світ» потрапляють ключові параметри українського ціннісно-смислового універсуму, український історіографічний дискурс, сформульовані українською мовою та висловлені українською культурою світоглядні системи координат, у яких визначається сучасний український громадянин та держава Україна. Різні церкви та релігійні інституції, присутні в сучасній Україні, мали б самовизначатись в координатах «Українського світу». Однак деякі церкви та релігійні інституції співвідносять себе швидше з іншими культурно-бутійними, історично-суспільними локусами. Відповідно таке самовизначення в інших координатах призводить до того, що ці церковні інституції оцінюють сучасні події та й саму державу Україна крізь оптику інших світоглядних вимірів та поводять себе як представники інших локацій. Найпроблематичнішою з таких виявляється історіографічно-ідеологічна локація «Русского міра». Адже ця імперська ідеологема намагається спростувати «Український світ» як адекватне поняття з повноцінним змістом та обґрунтовує сучасну загарбницьку війну Кремля проти України. (shrink)

У монографії аналізуються методологічні можливості культурної предикації, що має теоретичний статус міжкультурної комунікації і дефінітивної специфікації. Вони слугують основами культурно-предикативного аналізу як гуманітарно-наукової методології. Культурно-предикативний аналіз узагальнює окремі методології гуманітарних наук. Серед них – методологія історії, методологія логіки і методологія історії філософії, в якій методології історії і логіки поєднуються на підставі принципу єдності історичного і логічного. Монографія адресована фахівцям з філософії і методології гуманітарних наук, методології історії, логіки та історії філософії, метафілософії і комунікативістики.

Monuments of spiritual and material culture of the Kievan Rus state, later periods of national history show that the general principles of Christian monasticism became known here at the same time as the first information about Christianity itself - first spontaneously, spontaneously, through the Greek colonies of Crimea, trade routes from the south, to the south. Greece, Macedonia and Serbia, and later, under the official baptism of Vladimir - through monasticism, clergy, hierarchs in Greek-Byzantine missions and the clergy settled in (...) Kyiv cities - already as a conscious enyy and steady process of transferring the n soil of the new religion and its basic spiritual and material institutions. (shrink)

The concept of "personality" is multifaceted and multifaceted in its basis, and therefore, in science has always been a great difficulty in determining its essence and content. For example, in Antiquity, "personality" as such, dissolves in the concept of "society". There is no "human" yet, but there is a genus, a community, a people that are only quantitatively formed from the mass of different individuals, governed and subordinated to any one idea espoused by this society. In other words, in such (...) societies, the individual was not unique and unique; his personality was limited to the general, the collective. This is confirmed by the Jewish and early Christian texts. (shrink)

The religious unification of true Orthodox Christians appeared in the late 1930s. within the realm of the Orthodox Church. Soviet sectarian and researcher F. Cherkavenko, who printed books under the name of Fedorenko, saw the cause of true Orthodox Christianity in the collapse of the communities of the true Orthodox Church in the 1940s. and in its wreckage the emergence of a new religious association - true Orthodox Christianity. We cannot agree with such a vision and argument for the emergence (...) of true Orthodox Christianity. History shows that the true Orthodox Church in the 1940s. has not broken up and is successfully operating to date. (shrink)

Purpose. The article is aimed to introduce Karol Wojtyła’s anthropological teaching into the philosophical discourse through the systematization of anthropological issues in his philosophical and theological works. Provision of insight into the peculiar features of his adequate anthropology implies the fulfillment of the following tasks: first, identification of the methodology and the meaning of the principal concepts; secondly, study of the thinker’s key ideas; thirdly, presentation of the periodization of his anthropological doctrine development. Theoretical basis comprises of Karol Wojtyła’s works (...) written before and during the pontificate, excluding his poetic writing. The fulfillment of tasks involves processing the substantial database of academic research devoted to Karol Wojtyła’s views. It will help identify less-explored issues in Karol Wojtyła’s legacy, as well as contradictory aspects in the interpretation of the thinker’s ideas. In view of the growing interest of philosophical anthropology to everyday life, this aspect of Karol Wojtyła’s teaching is an important point in the analysis of his philosophical and anthropological considerations. Therefore, general research methods and approaches will help study Karol Wojtyła’s views on the nature of a human being, as well as individual and social dimensions of a person’s life. Originality lies in systematizing Karol Wojtyła’s anthropological ideas. The disclosure of the methodology, the key concepts and their interpretations, and the periodization of the development of Karol Wojtyła’s anthropological views can reveal his connection with the philosophical trends and define his place in modern philosophy. Conclusions. Wojtyła justifies the need for a new anthropological doctrine with an inappropriate place of a human being in the value system of the modern world, as he or she has evolved from the aim of everything ever created to the means. The basis of the new doctrine of a human being, namely adequate anthropology, is, according to him, human identity, dignity and "moral greatness". Karol Wojtyła’s "new human being" is the result of an integrated approach to studying the anthropological issues of the present and the response to "cultural impoverishment" and "the decline of mankind". (shrink)

Michail Bakhtin’s philosophy of act is considered as a metaphysical project. Bakhtin’s conception is explored in a wider context of the metaphysical project of Russian existentialism. Interpretations of the term “truth”, which correspond to different versions of existentialism, are compared. Shestov’s existentialist particularism, Berdiaev’s actualistic personalism, Bakhtin’s ethical existentialism are analysed. Existentialist implications of Gregory Palama’s metaphysics of light are considered.

How will religion develop in the 21st century? How optimistic can her outlook be on her future? What will be the meaning of global religious change in the coming decades? Despite being very advanced in the West, the answers to these questions remain problematic. In the famous work, "Returning the Sacred: Arguments for the Future of Religion," D. Bell noted that in the late eighteenth and early nineteenth centuries, most thinkers expected that religion would disappear in the twentieth century. At (...) the turn of the nineteenth and twentieth centuries, many sociologists believed that sociologists believed that "At least since the Enlightenment, most Western intellectuals have expected the death of religion as fervently as the ancient Jews of the coming of the Messiah," reminds American religious scholars R. Stark and R. Bindbridge. and the social sciences were particularly distinguished in the prediction of the inevitable triumph of rationality over “prejudice.” The most celebrated figures in sociology, anthropology, and psychology unanimously expressed the belief that their children, or indeed grandchildren, would witness a new era in which, from Freud, the infantile illusions of religion humanity will outgrow ”. (shrink)

У статті розглядаються семіотичні категорії Ч. С. Пірса: Firstness, Secondness, Thirdness. Їх розробка привела Пірса до критики модерної теорії дуального знаку і побудови логіки зв’язків у структурі знаку, заснованої на тріаді знака, об’єкта та інтерпретанти. Модерний дуалізм знаку, в якому пов’язувалися два компоненти, означник і означене, замінюється у Пірса тріадною моделлю, завдяки введенню ним у структуру знаку інтерпретанти. Пірс спирався на методологічні наслідки чотирьох нездатностей, а саме – жодної інтроспекції, ніякої інтуїції у значенні неінференційного пізнання, жодної думки без знаків, і (...) жодної концепції абсолютно непізнаваного – для критики картезіанства. Це дало можливість Пірсу переосмислити класичну атомістичну концепцію мови і довести, що знак не існує ізольовано у вигляді окремої ідеї чи символу, але завжди вплетений у сітку інших знаків. Таким чином, підхід Пірса демонструє голістський підхід до мови та дійсності як системи знаків. Для Пірса концепція семіозису була центральним поняттям його семіотичної теорії. На думку Пірса, жоден предмет не функціонує як знак, доки не буде сприйнятий як такий. Кожен знак здатний генерувати інтерпретанту, і цей процес практично нескінченний. Ідея семіозису виражає саму суть відносин між знаком і зовнішнім світом: об'єкт репрезентації існує, але він недоступний, немов «захований» у низці семіотичного опосередкування. Однак пізнання цього об’єкта можливе лише шляхом вивчення породжених ним знаків. Щоб знати, що означає даний знак, розуму необхідний певний досвід об'єкта цього знака, досвід за межами цього знака або знакової системи, але пов'язаний з ним. (shrink)

In 1921 was published the book of the famous Austrian-British philosopher and funder of the analytic philosophy Ludwig Johann Wittgenstein, in which he wrote, that the big part of our philosophical problems, which were subject of the thinking of the thousands philosophers, are created not by the difficulty of reality but by the complication of the language. When a philosopher analyzes a language he uses, he will find that the biggest part of the philosophical problems is illusory. Following Wittgenstein's advices, (...) in this article we probe to analyze what means the concept "polytheism" and to answer the questions: did the phenomenon, what is with this word described, anytime exist, or it is only a phantasies' fabrication, and all attempts to think about it are wandering in the dark labyrinths without exit. The first problem we have in our way is absolutely darkness in this question. We could not find any research, in which the concept of polytheism is analyzed in this way we changed. So we must get through the forest of an unknown ourselves without opportunity to have support from the experience of the predecessors. We hope our mistakes might be useful for the following researches. The Greek word "doxa polytheos" was first time used by Philo of Alexandria and after them many Judaic and Christian authors repeated this word opposing own religion to the paganism. Jan Bodin 1n 16th Century used this word in the modern mean as a France word "polythéisme". The Greek word "doxa polytheos" and the France one "polythéisme", though they are constructed of the same Greek word "Θεός", based on the different concepts, because in 16 centuries the word "Θεός" changed its means. In Greek-speaking society this word was used to detonate any being who overstate the material world. When Thales of Millet wrote, that "the world is full of gods", he did not mean that there is an Absolut in every small part of the world. When he used the word "Θεός" in this mean, Thales thought about different objects, as we called "God" now. The mean of the term "polytheism" is unclear and is the cause of many researches problems in the religious studies. The Greek word "Θεός" detonated every sacral being, which was the object of the worship, but not the Absolut. When this word went in the term "polytheism", its mean was changed, and it was used for the calling Absolut in the Christian meaning. This transformation of the meaning created the wrong conception that in the world there were or are religions, the members of them believes in the existence of some or many Absolutes. The problem of using concept "polytheism" is not a real academic problem but an illusions problem, what is caused by the wrong and incorrect using of the term. The Greek word "Θεός", of them are created the terms "monotheism" and "polytheism", is used in both terms in different meanings. In the term "monotheism" the word "Θεός" means God-Absolut, and in the term "polytheism" – any beings, what are the objects of the religious worship. The monotheism and polytheism are not two different phase of the entvelopment of the religious consciousness. These ideas are created by the wrongness of Hegel's philosophy and must be uprooted from the lexicon of the religious studies. (shrink)

У статті розкрито сутність соціально-філософського підходу до етичного знання в освітянській традиції. Нестримний розвиток сучасної цивілізації зумовлює кризові ситуації, які є загрозою для існування буття людини. А це дає можливість відповісти на вічні питання про співвідношення сущого і належного, про усвідомлення актуалізації етики у соціально-філософській думці, у культурі, в освіті. Водночас актуалізується теоретизування та практичне застосування моральних цінностей в усіх сферах суспільної діяльності. Важливим завданням етики як сутнісного аспекту сучасної освітянської традиції є становлення моральної особистості. Здійснено аналіз історичного розвитку моралі, (...) історію становлення та розвиток етичних теорій, цінностей, категорій, концепцій, етапи історичного розвитку етичної думки їх взаємозв’язок з матеріальним та духовним, життям людей і суспільства. Розкрито сутність етичних знань, моральних принципів, моральних норм, життєвих орієнтацій, а саме – такі знання відіграють роль у визначенні спрямованості моральної культури особистості, що є показником рівня її соціалізації, носієм смислів людського буття. Актуалізовано необхідність формувати етичну культуру, моральні принципи, моральні норми, які застосовують у національних, політичних, екологічних, економічних, правових, соціальних сферах, у розвиткові культури етичного мислення, яке спроможне вирішувати найскладніші в моральному відношенні життєві проблеми. Визначено шляхи етизації освіти та людини. Таким чином, актуалізуються завдання етики щодо її застосування в освіті, а відтак, у всіх сферах людського буття. (shrink)

The present paper is a practical supplement to an earlier theoretical work by the author, published in a preceding issue, on methodological foundations of the European philosophizing in the aspect of sophical synthesis. Building upon understanding of general philosophical methodologies and their ‘epochal’ implementations as presented there, the author makes use of a cross-cutting example, to show ‘zones of responsibility’ and onto-gnoseo-epistemological limits for every mentioned ‘way towards the thing.’ Six marker packages should be of special professional interest as proposed (...) by the author to identify methodological attitudes and ‘edge’ cases ranging from Antiquity to nowadays. Validity of each and all of these packages has been illustrated with proper textual material, i. e. fragments from essays by renowned European philosophers.In § 1, the naturalistic methodological attitude is considered, as focused on the proper vital aspect of sophical synthesis; its characteristic reliance on experience, fact, belief, opinion, and authority, and thereby on the rhetorical aspect of philosophizing, is explained.In § 2, the phenomenological methodological attitude is considered, as focused on the proper knowledge aspect of sophical synthesis; its characteristic reliance on knowledge and sense beyond any non-essential per se factual ways things are given, is explained.In § 3, the transcendental methodological attitude is considered, as focused on the synthesis of knowledge and life by means of knowledge in the aspect of logos of the logos per se; its characteristic reliance on sense being a sense in the making, and on fact as the bearer of a sense, with their integration in a common logical-conceptual thing structure, is explained.In § 4, the dialectic methodological attitude is considered, as focused on the synthesis of knowledge and life by means of knowledge in the aspect of logos of the eidos; its characteristic reliance on intelligent thing as a unit of sense and a product of senseful self-development wherein not only the thing is posited, but the entire otherness as defined by it as well, is explained.In § 5, the mythological methodological attitude is considered, as focused on the synthesis of knowledge and life in the aspect of their integral arrangement as vivid mind; its characteristic reliance on intelligent thing as a real and self-evident in its unicity live being, is explained.In § 6, the hermeneutical methodological attitude, as focused on the synthesis of knowledge and life in the aspect of its naming as an intelligent expression of thing for the other; its characteristic reliance on the name and text as a full expression of sense and a full knowledge of fact being revealed in the truth of thing, is explained. (shrink)

Стаття присвячена аналізу особливостей соціалізації індивіда в умовах віртуальної реальності. Констатовано, що у віртуальному світі соціалізація спрямована на рекомбінацію старих, «відмерлих» аксіологічно-нормативних систем попередніх поколінь. При цьому, перед людиною, котра повертається у первинну соціальну реальність, може постати проблема пошуку власної ідентичності. А тому, метою даного дослідження є філософський аналіз особливостей та наслідків соціалізації індивіда в умовах віртуального простору.

В статті проаналізовано сутність категорії «буття» в історії соціально-філософської думки, яка має багато проявів і характеристик, фундаментальні принципи, найбільш загальні категорії і визначення сутнісного існування людини; доведено, що буття культури як особливий зріз соціального простору створює поле для реалізації специфіки людської життєдіяльності і спілкування; обгрунтовано сутність антропологічного і аксіологічного підходів до буття культури як простору для самореалізації особистості та з’ясовано системно-синергетичну методологію буття культури, що являє собою зверхскладну, самоорганізовану систему. Охарактеризовано культуру буття людини у синергетичному розумінні, з точки зору постмодерністської (...) методології як культурного контексту, в основі якого принцип децентрації соціокультурної реальності. (shrink)

Support for agricultural producers in the European Union remained uneven, as preferences were given to the most economically stable regions and businesses. Intensive farming methods continued to be used, with consequences for both the environment and animal health. In addition, the applicant countries that joined the European Union had to adopt legislation, i.e. meet the parameters and criteria that exist in the Single Market for agricultural products, namely: to ensure appropriate product quality, update the technical and technological base of production, (...) introduce innovative technologies for growing grain and fattening animals, etc. (shrink)