The Marquis de Sade is famous for his forbidden novels like _Justine, Juliette_, and the _120 Days of Sodom_. Yet, despite Sade's immense influence on philosophy and literature, his work remains relatively unknown. His novels are too long, repetitive, and violent. At last in _The Philosophy of the Marquis de Sade_, a distinguished philosopher provides a theoretical reading of Sade. Airaksinen examines Sade's claim that in order to be happy and free we must do evil things. He discusses the motivations (...) of the typical Sadean hero, who leads a life filled with perverted and extreme pleasures, such as stealing, murder, rape, and blasphemy. Secondary sources on Sade, such as Hobbes, Erasmusm, and Brillat-Savarin are analyzed, and modern studies are evaluated. _The Philosophy of the Marquis de Sade_ greatly enhances our understanding of Sade and his philosophy of pain and perversion. (shrink)

Ce que Platon appelle la « vérité » du plaisir ne désigne pas plus l'« exactitude » que le « découvert » — le sentiment ne sait rien, en effet, de ce qui apparaît et de l'apparaître même — mais la pureté et ainsi l'authenticité des plaisirs qui sont vraiment et seulement du plaisir (délivré du goût de la souffrance). La biologie platonicienne recherche la vérité et dénonce la tromperie parce qu'elle veut purifier la vie humaine de ce qui lui (...) fait mal, parce qu'elle veut nous sauver la vie. What Flato calls the "truth "of pleasure does not mean "rightness" any more than "non concealment" — a feeling knows neither appearances nor appearing itself — but the purity and therefore genuineness of pleasures which are truly and solely pleasure (free from any pain). Platonic bio-logy is in search of truth and denounces deceit because it aims at purifying and saving our life ("Plato has already invented the 'Saviour'"). (shrink)

Descartes held the doctrine that the eternal truths are freely created by God. He seems to have thought that a proper understanding of God's freedom entails such a doctrine concerning the eternal truths. In this paper, I examine Descartes' account of divine freedom. I argue that Descartes' statements about indifference, namely that indifference is the lowest grade of freedom and that indifference is the essence of God's freedom are not incompatible. I also show how Descartes arrived at his doctrine of (...) the creation of the eternal truths by consideration of the nature of God's freedom. Footnotes1 In this paper, I employ the following abbreviations:AT: Descartes, René Oeuvres de Descartes, C. Adam and P. Tannery (eds) (Paris: J. Vrin, 1996) (cited by volume and page number).CSM: Descartes, René The Philosophical Writings of Descartes, vols 1 and 2, J. Cottingham, R. Stoothoff, D. Murdoch (transl.) (Cambridge: Cambridge University Press, 1985) (cited by volume and page number).CSMK: Descartes, René The Philosophical Writings of Descartes, vol. 3, J. Cottingham, R. Stoothoff, D. Murdoch, A. Kenny (transl.) (Cambridge: Cambridge University Press, 1991) (cited by page number). (shrink)

В статті проаналізовано сутність культури та кризові духовні явища, що проявляються в культурі в умовах глобалізації, зокрема, що духовна криза - це криза суспільних ідеалів і цінностей, які складають духовне ядро культури. Визначено, що культура як вираження антропологічних, онтологічних і аксіологічних засад є системою форм, які забезпечують становлення людського в людині, що забезпечуються антропологічними, онтологічними, аксіологічними чинниками. Предмет дослідження - культура як головний чинник удосконалення особистості. Методи – соціаксіологічний, антропологічний, системний, що дозволили розкрити культуру як зріз соціального простору удосконалення особистості. (...) З’ясовано сутність культури як умови реалізації багатовимірності людини в умовах поглиблення глобальних викликів сучасності, що представляють собою основу для виявлення міжцивілізаційного спілкування і діалогу. Результат дослідження - розкрито умови переосмислення культурно-історичних, філософських і морально-аксіологічних принципів облаштування та представлено аналіз антропологічних засад культури як основи багатовимірності людини в умовах культурної глобалізації. Зроблено висновок, що антропологічні засади культури як основи зрізу соціального простору в умовах глобального соціального простору забезпечують становлення умов самореалізації людини в умовах культурної глобалізації. Антропологічні засади культури як основи соціального зрізу самореалізації особистсоті в умовах глобального соціального простору є найбільш фундаментальним способом людського буття, базисом реальності для людини. Онтологічні та аксіологічні засади є природно-історичним процесом, направленим на відображення родової сутності людини, вибору її можливостей, так як людина представляє сукупність загальнолюдських цінностей, які відмінити будь-яким законом неможливо. (shrink)

Актуальність дослідження в тому, що метою дослідження єформування концепцій ефективної освіти у вимірі сучасних глобалізаційних викликів та впровадження комп’ютерних інформаційно-комунікаційних технологій в систему освіти. Постановка завдання. С таття відображає становлення цілісної концепції системи освіти, пов’язаної з впровадженням ІКТ, та подолання негараздів, що стоять на її шляху. Аналіз останніх досліджень і публікацій – в статті враховані самі сучасні підходи щодо впровадження ІКТ в систему вищої освіти, так як проаналізовано місце, роль та значення інформації в сучасному суспільстві, її основні смислові характеристики. Виділення (...) недосліджених частин загальної проблеми – концептуалізація системи освіти, повязаної з впровадженням ІКТ та форумвання інфорцміайно-комунікцаійної культури. Методи – системного, структурного, структурно-функціонального аналізу, що дозволили проаналізувати проблеми сучасної освіти, виявити умови її розвитку на шляху формування «суспільства знань» і перетворення знань на інтелектуальну власність. Виклад основного сматеріалу. Методологія передбачає використання системного, структурно-функціонального та комплексного методів і підходів, що дозволили проаналізувати концепцію системи освіти, повязаної з впровалдженням ІКТ. Виявлено проблеми науки і освіти, яка потребує змін на засадах інформаційно-комунікаційних технологій та інформаційної культури. Наукова новизна дослідження в тому, що виявлено умови формування «економіки знань» та можливості зайняти гідне місце в глобальній економічній системі завдяки формуванню «креативно-інформаційної» компоненти в освітянській сфері та розкрити сучасні уявлення про освіту та її роль у сучасному суспільстві. Висновки – сформовано концепцію впровадження ІКТ в систему освіти ВНЗ та виявлено недоліки, що заважають цьому процесу. (shrink)