Статтю присвячено перелікові книг, заборонених для доступу у бібліотеці колегіуму Товариства Ісуса у Перемишлі. Ідентифікацію та аналіз цієї літератури здійснено на основі рукописного інвентаря бібліотеки, що його уклав у 1774 р., після ліквідації Товариства Ісуса, Станіслав Хмельовський. Загальна кількість книг Перемишльської бібліотеки охоплювала 6985 позицій, а до групи «haereteci prohibiti» було внесено 137 видань, з яких вдалося ідентифікувати 102. У статті ці праці умовно поділено на п’ять підгруп: 1) твори ренесансних гуманістів, 2) протестантські автори, 3) православні автори, 4) книги з (...) окультизму, магії та демонології, 5) «книги таємниць». До першої підгрупи увійшли твори Еразма Ротердамського та Ніколо Мак’явелі, до другої — праці протестантських мислителів (Ян Гус, Мартін Лютер, Філіп Меланхтон, Жан Кальвін, Теодор Беза, Ян Крель та інші), до третьої — трактати Лазаря Барановича та Йоаникія Ґалятовського, до четвертої — книжки Мартіна Дельріо, Бартоломео Спіни, Ніколя Ремі та ін., до п’ятої — твори Джамбатісти делла Порта та Йогана Якоба Веккера. Реконструкція переліку заборонених книг у бібліотеці Перемишльського колегіуму дає змогу детальніше пізнати інтелектуальні запити духовенства, а також дослідити, які тексти єзуїти могли використовувати для полеміки з іновірцями. (shrink)

Book review: Sheretiuk, Ruslana, and Stokolos, Nadiia. «Pietas et Litterae» («Blahochestia ta Osvita»). Kulturno-osvitnia diialnist ordenu piariv na Volyni (kinets XVII — persha tretyna ХІХ st.) (Rivne: O. Zen, 2018), 289 s.

У розвідці проаналізовано рукописні примітки з книг львівського бернардинця Норберта Ґоліховського. Книги зберігаються у Науковій бібліотеці ЛНУ імені Івана Франка. Як авторські примірники, ідентифіковано 11 книг у 10 томах. Встановлено час створення рукописних приміток та ідентифіковано книги, на які Норберт Ґоліховський посилається у примітках. У додатках опубліковано примітки, що містять біографічну інформацію, підтверджують провінієнцію книг, вклеєні до книг фотографії автора та молитву на вшанування бернардинського блаженного Владислава з Ґельньова.

The authors of the book have come to the conclusion that toensuring the country’s security in the conditions of military aggression, it is necessary to use the mechanisms of protection of territories and population, support of economic entities, international legal levers of influence on the aggressor country. Basic research focuses on assessment the resource potential of enterprises during martial law, the analysis of migration flows in the middle of the country and abroad, the volume of food exports, marketing and logistics (...) system. The research results have been implemented in the different decision-making models during martial law, information and economic security management, formation of personnel potential and assets of enterprises, food, energy and environmental security management, use of budgetary levers and financial instruments. The results of the study can be used in the developing of directions, programs and strategies for the post-war recovery of Ukraine’s economy and the attraction of foreign investments in the regions, decision-making at the level of ministries and agencies that regulate security management processes. The results can also be used by students and young scientists in the educational process and conducting scientific research on the problems of ensuring the country’s security. (shrink)