У збірнику подано матеріали учасників ХХІV Всеукраїнської наукової конференції викладачів, молодих науковців і студентів «Український соціум: соціально-політичний аналіз сучасності та прогноз майбутнього», проведеної 25 листопада 2022 р. Тематика конференції охоплює розгляд таких проблем, як методологічні проблеми дослідження сучасного українського суспільства; консолідація українського соціуму в умовах повномасштабної війни з РФ; демографічні процеси в сучасній Україні; державно-політичні проблеми національної безпеки; «гібридні війни» у світовому політичному процесі; молодь в українському соціумі; зміни геополітичної ролі України у світі в період захисту національного суверенітету; зміцнення громадянського (...) суспільства України та активність волонтерського руху тощо. (shrink)

The article is devoted to defining the role of e-government in administrative and political practice in Ukraine. We study the four dimensions : the use government communication capabilities of the Internet; introduction of electronic documents; providing administrative authorities of interactive services; modernization of the traditional institutions of representative democracy. It is concluded that e-government in Ukraine takes the first information function, but does not change the condition of communication between citizens and government.

Purpose. The article is devoted to the analysis of corporality as an attribute of plastic art in the Ancient art, the Middle Ages, the Renaissance, the modernism and the postmodernism. Theoretical basis. The authors consider historical development of the art as a change of paradigms. Within each paradigm a special understanding of art is created, which is characterized both by the act of creativity itself and by the evaluation of its results. Particularly urgent is the task to identify the origins (...) of these changes, to indicate their stages, the direction of the evolution of artistic creativity. In this context, corporality as a paradigm of European plastic art is considered in the article in the concrete historical dimension from the classics to the postmodernism. Originality. Postmodern experiments stimulate blurring the borders between the traditional forms and genres of art. Review of canonical ideas about the creation and destruction, order and chaos in art illustrates conscious reorientation from the classical understanding of artistic creativity to the construction of artifacts-simulacra, which is a characteristic feature in the oeuvre of contemporary artists, ranging from the pop art to the present day. Conclusions. The ideas of postmodern philosophers found their visual embodiment in modern artistic practices. Reconstruction of the body, re-switching of its elements according to the principle of chaotic collage, the interpretation of the human body as a separate substance isolated from the individual him/herself, which is presented as a phenomenon of mass culture, became the basis of the creative method of contemporary plastic art. The ideas of postmodern philosophers have found their visual embodiment in the contemporary artistic practices. (shrink)

The significance of the research topic is found in the analysis of the problem of thinking, one of the most important abilities of man, which today, in combination with knowledge, appears as a means of creating a new world and man. The purpose of the study is to identify the main content load of thinking in the process of its formation and development in the system of various intellectual and cognitive practices, in the culture of communication, which determines its role (...) in the acquisition and transformation of the surrounding reality - natural, social, spiritual. Objectives of the study - to identify the main directions of development of thinking - logical, philosophical, psychological, to reveal the content of the concept of "productive thinking", its development in classical epistemology and post-classical philosophy of science, which show the polymeaningfulness of the phenomenon of thinking. Methodology of the research - analytical-historical, contaminant, rational-heuristic methods are used, which allows to carry out a systematic analysis of thinking, which acquired a variety of forms and means in the history of philosophy and culture; methods of contemporary socio-philosophical and cognitive analysis showed the relationship of theoretical foundations of thinking with practical principles. The result of the study is the conceptualization of the problem of thinking as an effective intellectual, heuristic, cognitive and theoretical tool in the development of knowledge, objectivized in concepts, principles, and laws. The establishment of the role of thinking in the development of scientific knowledge, in the creation of new paradigms of knowledge is also an important aspect. The result of the analysis is the development of scientific-theoretical and methodological approaches in identifying the heuristic, creative essence of thinking, whose influence on the objective and subjective world causes their transformation and the transition to a new quality. Conclusion - the solution of theoretical problems of intellectual and intellectual activity as a factor in the formation and development of philosophy, culture and creative activity of man. (shrink)

В статті досліджується постмодерністський дискурс «риторики економіки», що відкриває нові перспективи логічного аналізу. Показано особливості логіки викладу позиції Д.Макклоски, аргументи якої обґрунтовують економічну науку в якості риторики. Виступаючи співмірністю засобів і мети в мові економічної теорії, риторика презентує себе в якості «економіка мови», наукою про розподіл блага для людей. Для обґрунтування своїх положень економічна наука використовує в якості аргументів факти, метафори, положення логіки, історії, що дозволяє глибше зрозуміти наукові тексти. В статті доводиться, що предметом риторики економіки є діалог, який ведуть (...) між собою економісти з метою переконати один одного в тій чи іншій істині. Дана обставина відкриває нові перспективи для розвитку логіки і філософії. (shrink)

Відзначається, що розвиток сучасної освіти зумовлений такими ключовими чинниками як глобалізація, технологізація, інформатизація соціальних процесів, які значною мірою прискорюють темпи соціальних змін. В цих умовах освіта розгортається як складна соціальна система, яка ґрунтується на світоглядних і методологічних засадах відкритості та безперервності процесу пізнання. Відкрита освіта передбачає побудовану на інформаційних технологіях та дистанційному навчанні напружену самостійну роботу тих, хто навчається. Тому якість такої освіти є національним пріоритетом, важливим фактором і передумовою забезпечення національної безпеки держави, додержання міжнародних норм і вимог законодавства України.