Russell Goodman tells the story of the development of philosophy in America from the mid-18th century to the late 19th century. The key figures in this story, Jonathan Edwards, Benjamin Franklin, Thomas Jefferson, the writers of The Federalist, and the romantics Emerson and Thoreau, were not professors but men of the world, whose deep formative influence on American thought brought philosophy together with religion, politics, and literature.

The aim of Huizinga's study is to try to integrate the concept of play into that of culture. He approaches play from a historical, not scientific point and, his study does not use psychological interpretations of play.

Jnanasrimitra (975-1025) was regarded by both Buddhists and non-Buddhists as the most important Indian philosopher of his generation. His theory of exclusion combined a philosophy of language with a theory of conceptual content to explore the nature of words and thought. Jnanasrimitra's theory informed much of the work accomplished at Vikramasila, a monastic and educational complex instrumental to the growth of Buddhism. His ideas were also passionately debated among successive Hindu and Jain philosophers. This volume marks the first English translation (...) of Jnanasrimitra's Monograph on Exclusion, a careful, critical investigation into language, perception, and conceptual awareness. Featuring the rival arguments of Buddhist and Hindu intellectuals, among other thinkers, the Monograph reflects more than half a millennium of competing claims while providing an invaluable introduction to a crucial philosopher. Lawrence J. McCrea and Parimal G. Patil familiarize the reader with the author, themes, and topics of the text and situate Jnanasrimitra's findings within his larger intellectual milieu. Their clear, accessible, and accurate translation proves the influence of Jnanasrimitra on the foundations of Buddhist and Indian philosophy. (shrink)

When we understand that something is a pot, is it because of one property that all pots share? This seems unlikely, but without this common essence, it is difficult to see how we could teach someone to use the word "pot" or to see something as _a_ pot. The Buddhist apoha theory tries to resolve this dilemma, first, by rejecting properties such as "potness" and, then, by claiming that the element uniting all pots is their very difference from all non-pots. (...) In other words, when we seek out a pot, we select an object that is not a non-pot, and we repeat this practice with all other items and expressions. Writing from the vantage points of history, philosophy, and cognitive science, the contributors to this volume clarify the nominalist apoha theory and explore the relationship between apoha and the scientific study of human cognition. They engage throughout in a lively debate over the theory's legitimacy. Classical Indian philosophers challenged the apoha theory's legitimacy, believing instead in the existence of enduring essences. Seeking to settle this controversy, essays explore whether apoha offers new and workable solutions to problems in the scientific study of human cognition. They show that the work of generations of Indian philosophers can add much toward the resolution of persistent conundrums in analytic philosophy and cognitive science. (shrink)

"'Buddhist Ethics' presents an outline of Buddhist ethical thought. It is not a defense of Buddhist approaches to ethics as opposed to any other, nor is it a critique of the Western tradition. Garfield presents a broad overview of a range of Buddhist approaches to the question of moral philosophy. He argues that while there are important points of contact with these Western frameworks, Buddhist ethics is distinctive, and is a kind of moral phenomenology that is concerned with the ways (...) in which we experience ourselves as agents and others as moral fellows"--. (shrink)

This book provides readers with an introduction to epistemology within the Buddhist intellectual tradition. It is designed to be accessible to those whose primary background is in the “Western” tradition of philosophy and who have little or no previous exposure to Buddhist philosophical writings. The book examines many of the most important topics in the field of epistemology, topics that are central both to contemporary discussions of epistemology and to the classical Buddhist tradition of epistemology in India and Tibet. Among (...) the topics discussed are Buddhist accounts of: the nature of knowledge episodes, the defining conditions of perceptual knowledge and of inferential knowledge, the status of testimonial knowledge, and skeptical criticisms of the entire project of epistemology. The book seeks to put the field of Buddhist epistemology in conversation with contemporary debates in philosophy. It shows that many of the arguments and debates occurring within classical Buddhist epistemological treatises coincide with the arguments and disagreements found in contemporary epistemology. The book shows, for example, how Buddhist epistemologists developed an anti-luck epistemology—one that is linked to a sensitivity requirement for knowledge. Likewise, the book explores the question of how the study of Buddhist epistemology can be of relevance to contemporary debates about the value of contributions from experimental epistemology, and to broader debates concerning the use of philosophical intuitions about knowledge. (shrink)

Статтю присвячено огляду можливих перспектив розвитку діалогу буддизму з наукою в напрямку міжкультурних філософських дискусій у разі залучення вчення тибето-буддійської традиції Калачакра, яке «балансує» між релігійно-філософською та науковою думкою. Заради цього розглянуто зв’язок вчення Калачакра з класичними буддійськими науками, зокрема традиційною астрономією (астрологією) та медициною (алхімією). Особливу увагу приділено метафізичній системі Калачакра, яка пропонує власну модель феноменального світу і дає можливість намітити певні зв’язки між різними рівнями свідомості, та потенціалу філософських підходів до аналізу цієї моделі. Як висновки сформульовано окремі попередні (...) зауваження щодо кардинальної парадигмальної відмінності прикладних буддійських наук (астрономії, медицини) від сучасних західних наукових світоглядних позицій, що варто враховувати, якщо є наміри ставити в межах діалогу «буддизм – наука» культурно-філософські питання. (У статті використано матеріали до сходознавчого семінару, проведеного автором в Інституті філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України 26 березня 2019 р.) -/- . (shrink)

Аналізуються характерні особливості філософії епохи Відродження, доводиться, що античні та середньовічні традиції отримують в інтелектуальних пошуках Відродження новий гуманістичний сенс. Мислителі епохи Відродження намагалися поєднати античні принципи з ідеалами нового життя, нових соціально-економічних відносин, тому свою дослідницьку увагу зосередили на виявленні своєрідності людської особистості, яку розглядали з різних ракурсів – соціального, етичного, політичного, правового. Розкривається сутність концепції християнського гуманізму Л.Б. Альберті, репрезентуються основні ідеї мислителя.

The Indian Buddhist philosopher Vasubandhu is known for his critical contribution to Buddhist Abhidharma thought, his turn to the Mahayana tradition, and his concise, influential Yogacara-Vijñanavada texts. _Paving the Great Way_ reveals another dimension of his legacy: his integration of several seemingly incompatible intellectual and scriptural traditions, with far-ranging consequences for the development of Buddhist epistemology and the theorization of tantra. Most scholars read Vasubandhu's texts in isolation and separate his intellectual development into distinct phases. Featuring close studies of Vasubandhu's (...) _Abhidharmakosabhasya_, _Vyakhyayukti_, _Vimsatika_, and _Trisvabhavanirdesa_, among other works, this book identifies recurrent treatments of causality and scriptural interpretation that unify distinct strands of thought under a single, coherent Buddhist philosophy. In Vasubandhu's hands, the Buddha's rejection of the self as a false construction provides a framework through which to clarify problematic philosophical issues, such as the nature of moral agency and subjectivity under a broadly causal worldview. Recognizing this continuity of purpose across Vasubandhu's diverse corpus recasts the interests of the philosopher and his truly innovative vision, which influenced Buddhist thought for a millennium and continues to resonate with today's philosophical issues. An appendix includes extensive English-language translations of the major texts discussed. (shrink)

Cheryl Misak presents a history of the great American philosophical tradition of pragmatism, from its inception in the 1870s to the present day. She traces the connections between classical American pragmatism and contemporary analytic philosophy, and draws out the continuing influence of pragmatist ideas in the recent history of philosophy.

There are two temptations to be resisted when approaching Buddhist moral theory. The first is to assimilate Buddhist ethics to some system of Western ethics, usually either some form of Utilitarianism or some form of virtue ethics. The second is to portray Buddhist ethical thought as constituting some grand system resembling those that populate Western metaethics. The first temptation, of course, can be avoided simply by avoiding the second. In Buddhist philosophical and religious literature we find many texts that address (...) moral topics, and a great deal of attention devoted to accounts of virtuous and vicious actions, virtuous and vicious states of character and of virtuous and vicious lives. However, we find very little direct attention to the articulation of sets of principles that determine which actions, states of character or motives are virtuous or vicious, and no articulation of sets of obligations or rights. (shrink)

"This work is designed to introduce some of the more important fruits of Indian Buddhist metaphysical theorizing to philosophers with little or no prior knowledge of classical Indian philosophy. It is widely known among non-specialists that Buddhists deny the existence of a self. Less widely appreciated among philosophers currently working in metaphysics is the fact that the Indian Buddhist tradition contains a wealth of material on a broad assortment of other issues that have also been foci of recent debate. Indian (...) Buddhist philosophers have argued for a variety of interesting claims about the nature of the causal relation, about persistence, about abstract objects, about the consequences of presentism, about the prospects for a viable ontological emergentism. They engaged in a spirited debate over illusionism in the philosophy of consciousness. Some espoused global anti-realism while others called its coherence into question. And so on. This work is meant to introduce the views of such major Buddhist philosophers as Vasubandhu, Dharmakīrti and Nāgārjuna on these and other issues. And it presents their arguments and analyses in a manner meant to make them accessible to students of philosophy who lack specialist knowledge of the Indian tradition. Analytic metaphysicians who are interested in moving beyond the common strategy of appealing to the intuitions of "the folk" should find much of interest here"--. (shrink)

Jan Westerhoff unfolds the story of one of the richest episodes in the history of Indian thought, the development of Buddhist philosophy during the first millennium CE. He aims to offer the reader a systematic grasp of key Buddhist concepts such as non-self, suffering, reincarnation, karma, and nirvana.

The late 20th century saw a remarkable flourishing of philosophy in France. The work of French philosophers is wide ranging, historically informed, often reaching out beyond the boundaries of philosophy; they are public intellectuals, taken seriously as contributors to debates outside the academy. Gary Gutting tells the story of the development of a distinctively French philosophy in the last four decades of the 20th century. His aim is to arrive at an account of what it was to 'do philosophy' in (...) France, what this sort of philosophizing was able to achieve, and how it differs from the analytic philosophy dominant in Anglophone countries. -/- His initial focus is on the three most important philosophers who came to prominence in the 1960s: Michel Foucault, Gilles Deleuze, and Jacques Derrida. He sets out the educational and cultural context of their work, as a basis for a detailed treatment of how they formulated and began to carry out their philosophical projects in the 1960s and 1970s. He gives a fresh assessment of their responses to the key influences of Hegel and Heidegger, and the fraught relationship of the new generation to their father-figure Sartre. He concludes that Foucault, Derrida, and Deleuze can all be seen as developing their fundamental philosophical stances out of distinctive readings of Nietzsche. The second part of the book considers topics and philosophers that became prominent in the 1980s and 1990s, such as the revival of ethics in Levinas, Derrida, and Foucault, the return to phenomenology and its use to revive religious experience as a philosophical topic, and Alain Badiou's new ontology of the event. Finally Gutting brings to the fore the meta-philosophical theme of the book, that French philosophy since the 1960s has been primarily concerned with thinking the impossible. (shrink)

Sarah Hutton presents a rich historical study of one of the most fertile periods in philosophy. It was in the seventeenth century that Britain first produced philosophers of international stature. Bacon, Hobbes, and Locke, and many other thinkers are shown in their intellectual, social, political, and religious context.

Modern dialogue between Western science and Buddhism raises an enormous range of cognitive issues that require interdisciplinary and multidisciplinary research. The idea of methodological pluralism arises here as an ef fective solution for such projects. Having immersed itself in the study of the background of its opponent, Western science touched the fairly old and specific way of reality cognition, which in certain aspects actually can be identified as a Tibetan-Buddhist version of the MP. In an interview with the professor from (...) the United States, who for many decades has been engaged in research on the boundaries of various science disciplines, ethics, and religious studies, we tried to clarify the specifics of this so-called version of MP, which is set out in the Buddhist doctrine of time, Kālacakra. Texts of this doctrine are included in the corpus of Buddhist canonical literature and form the basis for two classical Buddhist sciences: the science of stars ; and the science of healing. During the interview, we went directly to the possibility of using the Buddhist version of MP at least within the dialogue “Bud dhism- Science”, to the need to understand the specifics of such an implementation, and to the mandatory combination of MP with an integrated approach. The interview was intended to raise the question that deals with transgressing the abovementioned dialogue from the “consumer” level to the philosophical one, in order to formulate a criterion for recognizing a different way of thinking, and finally, to move on toward the semantic discussion, without which the integration phase of any kind of MP is impossible. (shrink)

Desmond M. Clarke presents a thematic history of French philosophy from the middle of the sixteenth century to the beginning of Louis XIV's reign. While the traditional philosophy of the schools was taught throughout this period by authors who have faded into permanent obscurity, a whole generation of writers who were not professional philosophers--some of whom never even attended a school or college--addressed issues that were prominent in French public life. Clarke explores such topics as the novel political theory espoused (...) by monarchomachs against Bodin's account of absolute sovereignty; the scepticism of Montaigne, Charron, and Sanches; the ethical discussions of Du Vair, Gassendi, and Pascal; innovations in natural philosophy; theories of the human mind from Jean de Silhon to Cureau de la Chambre and Descartes; and novel arguments in support of women's education and equality. The writers involved were lawyers, political leaders, theologians, and independent scholars who acknowledged the authority of the Bible as a source of knowledge, while raising questions about faith and reason. (shrink)

The ancient texts are now not thought of as authorities to which one must defer, but regarded as the source of insight in the company of which one pursues the ...

У статті автор намагається проаналізувати репрезентацію релігійно-антропологічних ідей в творах представників релігійно-філософської думки в Україні кінця XVI – початку XVII століть. Їх погляди були зумовлені експансією католицизму та особливостями міжконфесійного протистояння. Відзначається, що з міркувань відстоювання православних візантійських та давньоруських традицій представники реформаційної ідеології у своїх творах презентували позиції щодо захисту віри предків від інокультурних впливів, збереження національних культурних цінностей шляхом звернення до основних положень Святого письма, першопочаткової структури християнського вчення, православних києворуських духовних традицій та цінностей. Особливо виразно вони виявились (...) у богословських вченнях релігійно-філософської школи «острозьких традиціоналістів» (Острозький та Дерманський культурно-релігійні осередки). Автор відзначає, що найвідомішими представниками цього напряму в Україні були Василь Суразький, Іван Вишенський, Йов Почаївський, Йов Княгиницький, Віталій із Дубно. Вони вважали, що досягнути божественну істину можливо тільки через вивчення й практичне застосування творів східної патристики, а також – за допомогою активних внутрішніх пошуків духовного розуму, який повинен керуватися біблійними знаннями. Прикметно, що полемісти, представники ранньомодерної української релігійно-філософської та політико-культурної еліти, акцентували на внутрішній філософії мудрого розуму, в якому поєднано божественне та людське. Вони прагнули бути прикладом праведного буття для сучасників, втілюючи його принципи у своє життя та пов’язуючи його з чернечим подвижництвом. Автор доходить висновку, що філософсько-антропологічні погляди представників традиціоналізму розвивались в контексті парадигми християнського неоплатонізму, яка виражалась у ідеях ісихазму. (shrink)

Повідомляємо всьому загалу українських релігієзнавців сумну звістку, одержану нами з Тернополя. 3 грудня на 80 році життя помер відомий вчений-релігієзнавець, талановитий викладач Тернопільських вузів, Почесний науковий співробітник Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені. Г.С. Сковороди Національної Академії наук України, професор Арсен Миколайович ГУДИМА. Всі, хто знав Арсена Миколайовича, працював разом з ним, творив релігієзнавчу ауру як обласного, так і всеукраїнського масштабу, був серед його не тільки друзів, а й просто знайомих, довго відчуватимуть цю втрату. Очолюючи протягом десь 15 років обласний осередок (...) Української Асоціації релігієзнавців, Арсен Миколайович давав зразок самовідданої і творчої праці на цій ділянці науково-організаторської роботи. В цьому багатьом у нього можна повчитися. (shrink)

Порубіжжя століть і роки першого десятиліття стали надзвичайно серйозним випробуванням для тих галузей науки, які вважають дослідження релігійних конфліктів своєю компетенцією, – передовсім для соціології релігії та конфліктології. Останні були вимушені визнати, що класична конфліктологічна традиція, на якій вони базували свої теоретичні розвідки, практично втратила свої евристичні можливості. Ці галузі постали перед настійною необхідністю вироблення нових парадигм, причому множинних, життєздатних і конкуруючих, здатних пояснити і описати не просто – користаючи заяложений вислів – «зростання ролі релігійного чинника в міжнародних подіях», але (...) зростання впливу саме релігійних конфліктів на соціальні системи різного рівня. Відтак предметом широких релігієзнавчих дискусій стають доволі болючі проблеми: як відійти від стереотипів у методологічному аналізі сучасних процесів трансформації релігії в цілому та глобальної систем міжрелігійних відносин; які теоретичні й методологічні засоби уможливлять нові підходи до пізнання релігійних конфліктів і, головне, принципів управління ними; як запобігти швидкому застаріванню й евристичному «знесиленню» понятійного апарату; в який спосіб загальмувати темп, з яким знання втрачає свою актуальність, тощо. (shrink)

У статті розглядається діяльність УГКЦ в сфері збереження української ідентичності нової хвилі міграції. Використовуючи традиційну стратегію, Церква шукає нові підходи до мігрантів, спираючись на старі та відшуковуючи нові культурні коди, зрозумілі сучасному українцю в його інкультураційних намірах за кордоном.