View topic on PhilPapers for more information
Related categories

3 found
Order:
More results on PhilPapers
Perception of Meaning
  1. Experimental Ordinary Language Philosophy: A Cross-Linguistic Study of Defeasible Default Inferences.Eugen Fischer, Paul E. Engelhardt, Joachim Horvath & Hiroshi Ohtani - forthcoming - Synthese:1-42.
    This paper provides new tools for philosophical argument analysis and fresh empirical foundations for ‘critical’ ordinary language philosophy. Language comprehension routinely involves stereotypical inferences with contextual defeaters. J.L. Austin’s Sense and Sensibilia first mooted the idea that contextually inappropriate stereotypical inferences from verbal case-descriptions drive some philosophical paradoxes; these engender philosophical problems that can be resolved by exposing the underlying fallacies. We build on psycholinguistic research on salience effects to explain when and why even perfectly competent speakers cannot help making (...)
    Remove from this list   Download  
     
    Export citation  
     
    Bookmark  
Linguistic Perception, Misc
  1. «Азъ, Іерей...»: «руская» мова метрычных кніг уніяцкіх цэркваў Вялікага Княства Літоўскага ў XVII–XVIII стагоддзях.Dzianis Liseichykau - 2016 - Kyivan Academy 13:109-172.
    The article deals with the use of the Ruthenian language in papers of the Uniate Church of the Grand Duchy of Lithuania in the 17–18th centuries. The research is based on the analysis of the content of hundreds of original parish registers of Uniate churches that are kept in the National Historical Archives of Belarus. The methods of analysis that permit to define the time and reasons for translation of concrete parish works into the Polish language have been devised by (...)
    Remove from this list   Download  
    Translate
     
     
    Export citation  
     
    Bookmark  
  2. Три мови, одне воєводство: письменність подільської шляхти у середині XVI століття.Vitaliy Mykhaylovskiy - 2016 - Kyivan Academy 13:62-87.
    У пропонованій статті зроблено аналіз власноручних розписок шляхти Подільського воєводства у поборовому реєстрі з 1563 року і з’ясовано, який був рівень письменності та якими мовами користувалися шляхтичі у середині XVI століття. У XVI столітті шляхта поступово почала відходити від традиційного способу життя — військової служби. Набуття нових навичок, серед яких і вміння писати, сприяло новим напрямкам кар’єри — посіданню різноманітних урядів. Розвиток судочинства та потреба заможній шляхті вести облік своїх маєтків, створили попит на осіб, що вміють писати. Законодавча вимога особисто (...)
    Remove from this list   Download  
    Translate
     
     
    Export citation  
     
    Bookmark