Эпистемологические механизмы исторического познания и исторической науки – предмет многолетних споров и дискуссий. Нередко эволюцию исторического знания возводят к культурам начальных обществ, к мифу, не акцентируя его отличий от других форм, в частности от научной историографии. Представленный в статье анализ разграничивает компетенции мемориальной практики, ориентированной на историческую память, и исторического познания, собственно истории как науки. Показывается, к каким недоразумениям ведет отсутствие понимания данного обстоятельства.

Державні документи з питань експертизи релігійного життя.

Розглянуті питання щодо організації людського розвитку в світовому та національному вимірі. Наведені матеріали ґрунтовно розкривають теоретичні основи та практичний інструментарій людського розвитку з урахуванням світового досвіду. Уміщені основні поняття дисципліни, питання для оцінювання рівня засвоєння матеріалу та список рекомендованої літератури. Для студентів ДНУ факультету міжнародної економіки.

В статті досліджується постмодерністський дискурс «риторики економіки», що відкриває нові перспективи логічного аналізу. Показано особливості логіки викладу позиції Д.Макклоски, аргументи якої обґрунтовують економічну науку в якості риторики. Виступаючи співмірністю засобів і мети в мові економічної теорії, риторика презентує себе в якості «економіка мови», наукою про розподіл блага для людей. Для обґрунтування своїх положень економічна наука використовує в якості аргументів факти, метафори, положення логіки, історії, що дозволяє глибше зрозуміти наукові тексти. В статті доводиться, що предметом риторики економіки є діалог, який ведуть (...) між собою економісти з метою переконати один одного в тій чи іншій істині. Дана обставина відкриває нові перспективи для розвитку логіки і філософії. (shrink)

В статье рассматриваются работы С.Л. Франка разных лет, посвященные философии и методологии социального знания, в первую очередь монография «Духовные основы общества», где исследовано соотношение социальной философии с социологией, философией истории и права; теоретическая значимость и современность проблем сингуляризма, универсализма, историзма, прогресса.

В статті формулюється зміст загальних та спеціальних понять, серед яких: знаня, організація, інформація, організаційне знання. Проводиться аналіз розуміння цих концепцій, їх співвідносність та відмінність. Визначаються суттєві риси, що характеризують організаційне знання, що еволюціонує у суспільстві знань.

Варіативний потенціал взаємин між мовою і філософією надзвичайно розлогий і евристичний: і мова, і філософія можуть бути як суб’єктом, так і об’єктом таких взаємин, як засобом, так і метою, як функцією, так і інструментом. Найбільш привабливою дослідницькою проблемою постає мовний ресурс філософії, способи і стилі її репрезентації.

Коли ми звертаємось до наукового доробку Н.С. Гаврілової, то нашу увагу привертає той факт, що всі теми, у яких вона здійснювала наукові пошуки, мали ознаку “сучасності”. Це стосується щонайперше теми її дисертаційного дослідження - “Релігійна свідомість сучасного студентства в контексті світоглядного плюралізму ” та наукової монографії. Безумовно, вибір теми кандидатського дослідження значною мірою і на довгий час детермінує будь-які наукові пошуки та міркування дослідника, який ніби потрапляє у зачароване коло специфічного предметнометодологічного тяжіння. Та сучасність не випадково ознаменувала собою науковий доробок (...) цього молодого релігієзнавця. (shrink)

Анализируется проблема связи категорий различных областей знаний. В частности, рассматривается эстетика и трансценденция. Цель статьи показать связь философских категорий через конкретику роцессов, которые происходят в реальности. В данном случае в реальности психических процессов человека. Философские категории такие как эстетика, эстетическое, трансценденция имеют основания в конкретных психических состояниях человека, как повседневного состояния сознания, так и изменённых состояний сознания. Это такие состояния как транс, вдохновение, озарение, интуитивное прозрение. Постановка проблемы сводится к тому чтобы показать связь философских категорий через реалии бытийствующих процессов, в (...) частности через процессы психической жизни человека. Анализ последних исследований и публикаций показал намечающуюся связь таких психических процессов как творчество и транс в работах Б.М. Теплова. Выделяя нерешенные раньше части общей проблемы возникает необходимость связать психические процессы, реально существующие с такими философскими категориями как эстетика и трансценденция. Цель статьи и постановка задач сводится к тому чтобы связать психические процессы, реально существующие у человека с философскими категориями различных областей знания, в частности связать эстетику и трансценденцию. (shrink)

У статті О. І. Панич «Науковий атеїзм як культурна система» розглядаються світоглядно-культурні аспекти наукового атеїзму, які сформувалися у 1960-1980-х рр. ХХ ст. в СРСР. Автор доводить, що науковий атеїзм мав свою специфічну етику, практику і дискурс. Незважаючи на те, що він сформувався як пропагандистська парадигма спростування релігії, йому вдалося розвинути також позитивну програму формування цілісного світогляду. Дискурс наукового атеїзму був направлений на конструювання спільноти, альтернативної до релігійної. Науковий атеїзм утверджував специфічні колективістські цінності радянської епохи.

У статті висвітлюються чинники та наслідки трансформацій культово-обрядової практики Греко-Уніатської Церкви на теренах Правобережної України напередодні її приєднання до складу Російської Православної Церкви.