У статті аналізуються джерела активності та розвитку історії філософії. Головна увага звертається на Світовий дух – суб’єкт історії філософії як логіки поняття та концептуальний персонаж – суб’єкт історії філософії як логіки смислу, філософську логіку та філософську евристику. Обґрунтовується діалектичний зв’язок між Світовим духом як абсолютним чи універсальним суб’єктом і концептуальним персонажем як індивідуальним суб’єктом.

У монографії аналізуються методологічні можливості культурної предикації, що має теоретичний статус міжкультурної комунікації і дефінітивної специфікації. Вони слугують основами культурно-предикативного аналізу як гуманітарно-наукової методології. Культурно-предикативний аналіз узагальнює окремі методології гуманітарних наук. Серед них – методологія історії, методологія логіки і методологія історії філософії, в якій методології історії і логіки поєднуються на підставі принципу єдності історичного і логічного. Монографія адресована фахівцям з філософії і методології гуманітарних наук, методології історії, логіки та історії філософії, метафілософії і комунікативістики.

The study tested how ethno-cultural factors influences on civil society development. The purpose. Identification and analysis of ethnic and cultural factors that influence the formation and development of civil society. Design / methodology / approach. Relevance of the research lies in the fact that civil society and processes associated with it are dynamic and constantly going to modernize and develop. The study tested the stages of civil society origin through the ethnic and cultural problems. The experience of the European and (...) North American countries has been studied. Study reveals the problem of ethno-cultural factors and their transformation within the framework of the formation of civil society. The experience of such countries as: UK, Italy and the US were researched, have been considered the key stages in the reasons for the formation of civil society in these countries. The study shows the problem of ethno-cultural factors and their transformation within the framework of the formation of civil society. The study examined the importance of ethno-cultural factors such as national identity, collective and individual will, especially communicative processes. The study tested the special role of the individual as a member of civil society. Conclusions. The study found that the formation of civil society went through a stage of nation-states. Self-awareness by individuals separate public values over personal and national had a great influence on the formation of civil society. In addition, awareness of the need to harmonize their individual will to the collective, as well as the spread of globalization was one of the reasons for reducing the role of ethnic and cultural factors in civil society. An important place in origin of civil society, in terms of ethno-cultural aspects, has a communicative theory. It is through communication occurs involvement of the individual and blur the boundaries of ethnic and social factors. In study was shown the possibility of reversing development of events, and describes the impact of globalization processes on ethno-cultural factors. Practical implications. Lies in the possibility of its application in the analysis of the emergence and resolution of ethnic conflicts. (shrink)

The article is devoted to the research of Social Ideal comprehension and its exceptional role in Social Development of modern Ukraine. There is outlined the significance of Social Ideal for society and state through understanding the phenomenon of the Social Ideal and Civil Idea as its quintessence. The article highlights the criteria of ideals misuse and the reasons given for leveling its role. There is explicated the necessity of harmonious spiritual and the material filling the content of the ideal. The (...) author justifies the understanding the Social Ideal as the basis for progressive social and state development. There is emphasized that only spiritual unity of people, focus on the human values can help to overcome the crisis and to become the main foundation on which updated society and state could be based. (shrink)

Interview of Amina Kkhelufi, Kseniia Myroshnyk, Nataliia Reva with Natalia Viatkina.

Монографія "Проблеми та перспективи розвитку системи вищої освіти в сучасному суспільстві" присвячена висвітленню особливостей функціонування сучасної вищої освіти, що виникають під впливом сучасних викликів у VUCA-світі, а також – визначенню перспектив подальшого розвитку вищої освіти. Особливу увагу авторам монографії потрібно приділяти вивченню тих умов реформування вищої освіти, які забезпечать сталий та результативний розвиток майбутніх фахівців. Автори колективної монографії дослідили комплекс нагальних проблем вищої освіти в Україні та за кордоном; визначили шляхи їх вирішення в умовах сучасних викликів на тлі трансформаційних змін (...) у суспільстві. Це, у свою чергу, вплинуло на побудову логічної структури монографії. У першому розділі монографії "Врядування у системі вищої освіти України" висвітлено проблеми ефективного управління в сучасних університетах, а також перехід від управління до врядування у закладах вищої освіти та фактори, що сприяють цьому процесу. Розглянуто український досвід щодо участі студентів у діяльності університетів. У другому розділі "Розвиток потенціалу університетів: від теорії до практики" автори вивчають фактори, які впливають на розвиток ЗВО. Особлива увага приділяється вивченню розвитку наукового-педагогічного персоналу та впровадженню інноваційних технологій у розвиток працівників закладів вищої освіти. У третьому розділі «Забезпечення якості вищої освіти: європейський та український досвід» увагу авторів монографії зосереджено на вивченні сучасних підходів до оцінювання студентів та аналізі стейкхолдерів забезпечення якості системі вищої освіти в Україні та в ЄС. (shrink)

Про викладання богослов’я в Києві йшлося вже в піонерських наукових дослідженнях історії Могилянської академії першої половини XIX ст. Практично відразу присутність теологічного курсу в навчальній програмі пов’язували зі статусом «латинських шкіл». На кінець XIX ст., здавалося, питання часу появи повного богословського курсу в Києві було остаточно вирішено. Втім, висновки дослідників підважує інформація з проповіді, виголошеної в Батурині у 1697 р. Цей голос «із середини» могилянської професорської корпорації дає змогу передатувати запровадження повних теологічних студій в колегіумі. Піонером чотирирічного богослов’я був не (...) Йоасаф Кроковський, як вважалося до сьогодні, а Стефан Яворський. Це підтверджують, окрім прямо вказаних у проповіді даних, ще кілька джерел, що їх досі історики не зауважували. (shrink)

В диссертации разработан проект становления постнеклассической метафизики и представлена концептуальная версия постнеклассической метафизики истории. Установлено, что формированию универсального языка философии будет способствовать построение ее категориального каркаса на основе конструктов, не предполагающих своего жестко определенного онтологического наполнения. Выявлен характер „работы” общества с прошлым, установлена неадекватность историческому процессу как представлений о „законах истории”, так и утверждений об отсутствии в нем объективной логике. Показана связь творчества и культуры, проанализированы причины цивилизационных кризисов и очерчены возможные пути их разрешения, обсуждаются проблемы социального прогнозирования, исследуются метафизические (...) истоки глобализации, определяются риски и перспективы будущего развития человечества. (shrink)

В монографии разработан проект становления постнеклассической метафизики и представлена концептуальная версия постнеклассической метафизики истории. Выявляются метафизические факторы цивилизационного развития, устанавливается характер «работы» общества с прошлым, рассматриваются вопросы о логике исторического процесса и о «законах истории». Также анализируются причины цивилизационных кризисов и очерчиваются возможные пути их разрешения, обсуждаются проблемы социального прогнозирования, исследуются метафизические истоки глобализации, определяются риски и перспективы будущего развития западной цивилизации.

У статті ідентифіковано потенціал економічного розвитку АСЕАН. Досліджено історичні аспекти створення інтеграційного об’єднання АСЕАН. Оцінено сучасний економічний стан АСЕАН у світовому господарстві. Проаналізовано наявні та визначено майбутні тенденції розвитку АСЕАН. Розкрито проблематику та перспективи розвитку АСЕАН.

Определено, что туристическая индустрия имеет важное значение для развития государства, однако ее роль в странах отличается в силу влияния ряда факторов. Идентифицированы угрозы, проблемы, тенденции, вызовы, риски и субъекты как главные факторы развития туристической деятельности в Украине. Отмечено, что дальнейшее развитие туризма в Украине обеспечит реализацию социально-экономического потенциала государства в краткосрочной и стратегической перспективе.

У статті здійснено порівняльний аналіз концепцій ментального слова (verbum mentis) могилянських професорів Інокентія Ґізеля і Йосифа Волчанського. Аналіз спирається на латинськомовні рукописні трактати «De anima» Ґізеля (1646–1647 рр.) і «De corpore animato» Волчанського (1715–1717 рр.). Запропоновані тут концепції інтелектуального пізнання розглядаються у контексті західної схоластичної традиції. З’ясовано, що розуміння інтелектуального пізнання Інокентієм Ґізелем і Йосифом Волчанським суттєво відрізнялися. Концепція Ґізеля відзначається еклектичним характером і поєднує в собі елементи томістичної, скотистичної і суаресіанської інтерпретацій, тоді як Волчанський орієнтується на Франсиско Суареса та (...) Фансиско де Овієдо. (shrink)

The discrete–structural structure of the world is described. In comparison with the idea of Heraclitus about an indissoluble world, preference is given to the discrete world of Democritus. It is noted that if the discrete atoms of Democritus were simple and indivisible, the atoms of the modern world indicated in the article would possess, rather, a structural structure. The article proves the problem of how the mutual connection of mathematics and philosophy influences cognition, which creates a discrete–structural worldview. The author (...) notes that the appearance of writing, symbolic language and the depiction of the picture of the world through mathematics, led us into the sphere of discrete mathematical mathematics. (shrink)

В третьем томе коллективной монографии рассматриваются особенности образовательных систем России и Украины, а также перспективы их развития. Авторы анализируют возможности космического образования, роль материн- ства, семьи и школы в образовательном процессе, проблему самоидентифика- ции нации, ценностные ориентиры, идеал образованности, перспективы раз- дельного образования и воспитания. В монографии представлены исследования академических ученых, преподавателей университетов и школ, аспирантов, студентов из России, Украины, Грузии и Азербайджана, акцентируется внима- ние на формировании образа человека будущего, на повышении эффективности педагогического воздействия. Монография предназначена для студентов, аспирантов (...) и преподавателей учебных заведений всех уровней аккредитации, а также для всех, кто хочет обе- спечить полноценное счастливое будущее себе, близким и своим детям. (shrink)

В статті розглядається питання онтології українського соціуму в контексті потенційного його виходу із стану сингулярності – він має шанс перетворитися на щось позитивно інше, або так і залишитися у вимушено знайденому стані радикального збурення, із суттєво зміненим порядком речей, явищ, очікувань, сподівань. Цей процес характеризується наступною контроверсійністю: 1) наявністю високого ризику деструктивних змін, які мають релігійну основу; 2) наявністю потенціалу конструктивних змін, досвід якого накопичений та апробований самою історичною присутністю релігії. Автор пропонує пошук життєздатних і емпірично дієвих концептів, спроможних об’єднати (...) громадян країни у прагненні вивести український соціум із стану сингулярності в новій якості – з перспективами позитивних змін. В статті аналізуються окремі теоретичні аспекти поняття «український світ», яке стає актуальним в середовищі релігієзнавців і його співвіднесеність з поняттями «нація», «українська нація», «етнічна нація», «громадянська нація», «національна ідея», «національна держава» тощо. В широкому розумінні «український світ» може розглядатися як простір єднання, співставний із загальнонаціональною ідентичністю, де індивід ототожнює себе з певними символами, цінностями, історією, територією, культурою, а також з державними та правовими інституціями, політичними й економічними інтересами. Таке розуміння концепту «український світ» логічно виводить нас на необхідність аналізу практичної його складової. Послуговуючись даними соціологічних опитувань, статистичними даними, інтерв’ю, прикладами діяльності релігійних організацій і об’єднань – аналізується місце релігії в цьому просторі єднання, її потенціал, ризики, виклики. Висновується, що «український світ» як простір єднання може і здатен формуватися за умов: 1) адекватної і зваженої політики з боку, перш за все, української держави – відповідно до Конституції, чинного законодавства, без преференцій для окремих конфесій, як шлях формування довіри до органів влади з боку конфесій; 2) розуміння і усвідомлення з боку представників церков і релігійних організацій своєї відповідальності перед українським суспільством, базування на універсальних загальнолюдських цінностях, здатних об’єднати українців та реалізація цих цінностей через практичну діяльність в суспільстві. (shrink)

У статті проводиться аналіз ґендерної проблематики, що є визначальною й актуальною для сучасного суспільства. Подається історичний огляд феміністично-філософських концепцій і робиться акцент на необхідності переосмислення ролі жінки в культурі та суспільстві. Розкривається поняття ґендер у соціокультурному та персонологічному контекстах як особливий метод впорядкування соціальної практики. Висвітлюється різноманітні підходи до розуміння ґендерної проблематики у сучасній західній парадигмі науки.

The purpose of the article is to analyze different aspects of information activity through the prism of television content of Christian denominations. The information product of the Christian television space is researched; functional, genre and content specifics are studied. Methodology is systematic, comparative, axiological methods and approaches that allow deeply penetrate into the confessional information environment of the television section. Information activities of Ukraine Christian denominations are represented in societal, praxeological segment. The specific of Christian television genre and content was (...) analyzed. It is characterized by the use of this media channel as a mean of implementing its own religious mission, information and interpretation of denominations position on various aspects of society and human life to the believers and the general public, a powerful spiritual enlightenment. It has been found that the Christian television space contributes to deepening of individualistic and sometimes consumeristic approaches of modern man to religion, to own choice of religion and religious practices. (shrink)

Worldview involves the formation of the personality of its introduction to the philosophical knowledge that provides reliable distinction between true and false values of life. Alignment is understood as a set of fundamental beliefs about the nature of reality, the nature of man and his place in the world. Often contradictory worldview identity, and this complicates the clear statement of requirements for the quality of education. These requirements are often very general and can be reduced to a set of good (...) wishes. The ideological synthesis - a connection previously disconnected or detached philosophical concepts, ideas. None of the philosophies do not provide universal agreement on the values and goals of human life, defines the requirements for the quality of education. Nevertheless, the philosophical categories and methods of argumentation retain its credibility as the highest manifestations of human intelligence. This rationality is needed and in everyday communication, realizing the moral judgments and conclusions. Quality ideological education of the individual includes the development of the capacity of moral judgment and a willingness to develop a coherent moral position based on moral principles. Beliefs can not be imposed, but it can help in their formation. A special role is to be played by the philosophical and ideological education. (shrink)

An analysis of the phenomena of forgetting and oblivion in the context of culture is presented in this article. It is emphasized that these phenomena are significant problem of cultural and philosophical cognition. Until recently, the theoretical discourse has been dominated by negative assessment of forgetting and oblivion as harmful memory loss. However, in the article it is suggested to consider oblivion as a complex multidimensional phenomenon, a cultural universal, whose role and significance in different types of cultures differ substantially. (...) The relationship between the concepts of “forgetting” and “oblivion” is considered, and variants of their interpretation in ancient, traditionalist and modern cultures are analyzed. The analysis of positive and negative modes of oblivion is carried out. In the ancient culture, forgetting is treated as a destructive force that is sent as a test or punishment, with which it is necessary to fight and win. Traditionalist culture, on the one hand, treats oblivion as the antipode of tradition and, consequently, the loss of cultural meanings. On the other hand, in this type of culture, oblivion is seen as a necessary stage of personal spiritual self-improvement. Within the limits of modern culture, many manifestations of oblivion are singled out and as positive and a negative phenomenon. (shrink)

Purpose. The author will show that metaphysical concepts and the concepts of empirical sciences derive from experience. The only difference is that metaphysical concepts derive from unusual experience, i.e. out-of-body experience, while empirical sciences – from usual one. The example set metaphysical concept of pure being. Methodology. In order to obtain this goal the author uses two methods. The first one is comparative method. With the help of this method the stories of men who experienced clinical death and returned to (...) life are compared with the famous philosophers’ metaphysical statements. The second one is transpersonal method. It helps to study the peculiarities of the extraordinary experience in the state of clinical death or mystical ecstasy. Such experience lies in experience of transcendence, pure being as light, ultimate awareness of truth, which are identical to the metaphysical statements of philosophers and mystics. These ultimate experiences belong to different people, who lived and grown in different cultures, but nevertheless metaphysical statements of philosophers or mystics and statements of the ordinary people who experienced clinical death are the same. Therefore we can say that out-of-body experience is transpersonal. Originality. Metaphysics is neither speculative nor withdrawn from experience of a human being sphere. It arises from out-of-body experience while empirical sciences – from usual experience. Therefore, metaphysical concepts, in particular, pure being, are empirical, because they are based also on experience. In general, metaphysics becomes possible on the basis of out-of-body experience. Conclusions. In this article the author argues that the concepts of metaphysics are not a priori because they originate from out-of-body experience that is from the experience of the distinction between body and soul or body and mind. As a result of such experience appear, for instance, Plato’s metaphysics, Descartes’ metaphysics, and the Christian mysticism of Bonaventure, which theoretical constructs are deriving from experience of pure being. In this context metaphysics is seen as the path of gradual separation of a human being from his or her physical body, i.e. “the art of dying”. Therefore, the author proves that there are no a priori concepts. All concepts are aposteriori, in empirical sciences and in metaphysics as well. We simply talk about two different experiences: usual and unusual experience. The author also argues that there is direct connection between out of body experience and metaphysics, mystics. In the case of out-of-body experience, the temporary death of a human being is the cause of his/her change in perception of himself/herself and the world; it is the cause of metaphysical knowledge. (shrink)

In the article, based on the elaboration of a large array of literature on the topic, as well as direct and inclusive study of ritual practice, mainly orthodoxy, reveals the place and functional purpose of the religious factor in the complex structure of the religious phenomenon, in various manifestations of religious life.

The purpose of the article is the deployment of the philosophem of “death of man” in the films by M. Haneke. Such a statement of the problem is due to the understanding of art as the ground of philosophy that was to a certain extent already proclaimed by Nietzsche. The art provides such means of relation to the truth, which are deprived of rigid conceptualization and are working basing on the freedom of both the author and the recipient. This is (...) characteristic of the non-classical type of philosophy. In XX–XXI centuries special care is taken over the elimination of subjectivist excessive theorizing, while retaining the attention to the experience of consciousness, phenomenology provides its version of attention to the true meaning with its intention to the reduction of redundant constructions and the discovery of the face and voice of intentional objectivity. If verbal art certainly tends to verbalized judgment, then the cinema provides the possibility of holistic visual, auditory and semantic perception. Novelty is due to this approach, when the appeal to the cinema is carried out in the interests of philosophy: we get the opportunity to get into the advanced experience, avoiding verbal transcription. This provides the possibility of implementing a philosophical set on critical thinking in the Kantian sense of understanding of the primordial principles invisible in everyday life. Haneke builds his cinema as an open question without a direct answer, which has the purpose of excite the mind and consciousness of the viewer. The active agent of the events is the moral dimension of personal life. According to Haneke, it is in this that one can see the foundations of human existence, the ineffectiveness of the moral and ethical dimension eliminates human in man, which becomes identical with death. Haneke’s interest in truth and contradiction is realized as a radical inquiry about the principles of civilization, which is exacerbated when the usual way of life is destroyed and the system of values does not work. The idea of European civilization moving beyond its own limits possesses not always clearly identified foundations. Contrary to the technocratic variants of the Übermensch as a posthuman, philosophical cinema Haneke returns the significance of personality-existential ethical practices, which involve critique and analytical comprehension of the principles of their own existence. (shrink)

Purpose. The purpose of the article is to define main directions and ways to legitimize philosophical ideas of self-determination as a fundamental global and valuable intention of Western culture in the context of its enlightenment paradigm. Methodology. The research is based on historical and logical methods, which allowed to theoretically reconstruct the cultural and historical context, as well as philosophical and theoretical principles of understanding and recognition of self-determination as a phenomenon of Western culture of the Enlightenment age. The authors (...) have used their own theoretical model similar to the one of “ideal type” by. M.Weber based on the methods of generalization, abstraction and idealization, which allowed to present the phenomenon of individualism in the most general form as a system of value orientations of an individual, whose nature is seeking self-determination and originality. Originality. The historical and philosophical analysis has shoяк.wn how the philosophy of the Enlightenment age created moral principles of European culture advancement, especially through rationalization and the idea of political, economic and moral independence of a personality, recognition of rights for own initiative and sovereignty, individual identity as a public good. Thus, the idea of self-determination in this philosophy is related not only to the recognition of human rights, but also to the search of possible ways for a person to embrace current legislative system, harmony conditions and public interests. Conclusions. The philosophy of the Enlightenment has made a significant step toward further development of self-determination concept and its rationalization – separation of freedom and tyranny, new perception of necessary conditions for free self-determination of an individual as the ability to manage own passions and build own life on some rational principles, to refuse from excessive egoism, combining personal interests with the interests of others and public in generally these ideas were performed in the system of philosophical and legal liberalism, which emerged as a result of the synthesis of individualism and rationality concepts, and became an ideological basis for the modernization of Western civilization. (shrink)

This article reviews new factors of political populism because of its mostly negative content that appears in the key principles and methods of work. Analyzes key quality characteristics of populism as a political phenomenon. Investigate the reason for its popularity in today’s socio-political space, and the implications of both for the populist and society as a whole.

This material introduces the biography and spiritual heritage of the famous Islamic thinker of the twentieth century Said Nursi through an interview with his follower Huya Sahin from Turkey.

In this article «The search for the fundamental principles of modern theology miracle Catholic Cardinal Walter Kasper» I. Gudyma analyzes the peculiarity of explanation of a miracle by a catholic cardinal Valter Kasper, reveal the intimate connection of belief and miracle, investigate the role of a miracle within the catholic theology.

_Purpose._ The article aims to define the philosophical narratives about the "beautiful human" of Greek antiquity in the coordinates of the triad of "natural", "social" and "cultural" body. _Theoretical basis._ When achieving this purpose, the author based on the conceptual provisions of the philosophical anthropology of Н. Plessner, in particular, concerning the attitude of a limited body to its limit as an empirical comprehension of a human him/herself and the world. Developing the position of the body as a socio-cultural phenomenon (...) and proceeding from the definition of corporeality as a "transformed human body under the influence of social and cultural factors, which has socio-cultural meanings and performs certain socio-cultural functions" (I. Bykhovskaya) (transl. by O. G.), the triad of "natural", "social" and "cultural" body was used as a methodological basis to analyse the research object. _Originality_ lies in the explication of the peculiarities of aesthetic and anthropological discourse in Ancient Greek philosophy, not only through the prism of the dichotomy of "soul" and "body", but also through the prism of the triad "natural", "social" and "cultural" body, allowing rethinking of the narratives concerning the "beautiful human" of the formation period of the European anthropological aesthetics in Antiquity. _Conclusions._ The anthropological aesthetics of Greek Antiquity is masculine aesthetics, the aesthetics of the male "cultural body". If a man is an epistemological subject, he is able, despite the ugliness and abomination of his natural body, to reach the level of the cultural body, the level of "personal existence of corporeality". As for the female corporeality, since the Ancient Greek philosophy does not provide the status of an epistemological subject for a woman, she remains at the level of "social body". (shrink)

Kalenychenko T. A. Since the spring of 2014, we can observe the movement of update of military chaplaincy, the emergence of mass volunteering by religious leaders. While Ukraine only continues to develop a new Chaplaincy service, society has already received the first presentation about the priests at the forefront thanks to the work of the Ukrainian media. In this article, author examines the messages about the military chaplaincy of key media and analyzes the way in which the image was formed (...) from the military chaplain to a secular society, and the role it has assumed. (shrink)

Summary. The article deals with the close link between the diminishing influence of the Moscow Patriarchate on social and political processes in Ukraine and the restoration of the Ukrainian cultural and civilizational space. Namely, the gradual deprivation of Orthodox believers of the post-imperial syndrome, including attitudes, perceptions, behavioral models, etc., associated with the stay of Ukrainians in the foreign-language and other people's mentality and culture of the empire. It is noted that the receipt of the Tomos on recognition of autocephaly (...) and the constitution of the Orthodox Church of Ukraine by Orthodox believers of Ukraine has a positive impact not only on the development of the OCU itself, but also the level of patriotism, restoration and development of the Ukrainian-speaking environment, archetypal traditions, rituals, behavior models, etc. The conclusion is about the religious aspect of promoting Ukrainian development from the Asian to the European cultural and civilizational model. (shrink)

Напередодні появи психоаналізу в західній науці та культурі відбувалися різноманітні процеси, що їх можна розглядати як «протопсихоаналітичні». Автор намагається показати, що деякі з цих процесів дістали відображення у працях випускників та викладачів Київської духовної академії. Приклади осмислення поняття несвідомого можна зустріти у таких випускників і викладачів КДА, як Орест Новицький, Петро Ліницький, Григорій Малеванський, Маркеллін Олесницький, Федір Орнатський, Олексій Кирилович. Показано, що до подібних міркувань їх підштовхували ідеї західноєвропейських філософів, зокрема Фрідріха Шеллінґа, Артура Шопенгауера, Едуарда фон Гартмана, Іммануїла Фіхте, Поля (...) Жане та ін. Зазначено, що випускник і викладач КДА Матвій Троїцький максимально наблизився до визначення такого важливого для психоаналізу феномену, як перенос. Найбільшу увагу присвячено працям випускника КДА Михайла Вержболовича. Вони містять розгляд низки концептів, уявлень, міркувань, настанов, практик, що відіграли важливу роль у формуванні різних версій психоаналізу. Михайло Вержболович виходить на відповідну проблематику, аналізуючи погляди не лише згаданих вище філософів, а й провідних європейських психологів ХІХ – початку ХХ ст. – Йогана Гербарта, Германа Ульріци, Вільгельма Вундта, Теодора Флурнуа та ін. У серії праць Вержболовича, присвячених вивченню різноманітних окультних феноменів, відображено чимало ідей та процесів, що відіграли велику роль у формуванні аналітичної психології Карла Юнґа. Зазначене дає змогу уникнути звуженого уявлення щодо розвитку науки у КДА. Хоч вона й була передусім релігійним закладом, у її стінах навчалися та працювали фахівці з широким кругозором. Вони здійснювали актуальні розвідки, добре знаючись на філософських засадах та новітніх тенденціях у різних наукових дисциплінах, зокрема у психології. (shrink)

The main periods of crisis conceptualization in Western political thought are separated. The author describes three periods: pre-scientific, interdisciplinary and political. The first philosophers who studied crises in political life were Plato and Aristotle, their ideas were adopted by Thomas More, Niccolo Machiavelli, Benedict Spinoza and others. During the interdisciplinary period the research of political crises moved from philosophic to scientific sphere. Most authors tried to give theoretic explanations of political and economic crises. Scientific and philosophic interpretation of crises was (...) often determined by ideological and political factors. According to Karl Marx, the working class should grow in numbers and develop class consciousness, in time realizing that they have to and can change the system. Marx believed that if the proletariat were to seize the means of production, they would encourage social relations that would benefit everyone equally, abolishing exploiting class, and introduce a system of production less vulnerable to cyclical crises. Unlike him, Herbert Spencer considered crisis as an important feature of social and political development, but rejected violence in resolving conflicts. In modern political science different methods are used. Gabriel Almond and Talcott Parsons used system approach, Ilya Prigogine developed a synergetic one for political crises research. In the last few decades political crises have been studied not only in Western countries, but also in post-Socialist ones. The Polish scientist Piotr Sztompka explains the factors and consequences of crises and revolutions. (shrink)

Modern Ukraine, together with the countries of the Balkan Peninsula, belongs to a group of European countries that have their own indigenous Muslim population. Islam in Ukraine has more than a thousand years of history. The first Muslims who systematically lived or roamed the lands of present-day Ukraine were the steppes. Its carriers are the Volga and Crimean Tatars, representatives of the Caucasian-Biberian language group, small diasporic associations of other Turkic-speaking peoples, and some ethnic Ukrainians, Belarussians and Russians.