У статті зроблено спробу проаналізувати причини виникнення та поширення нетрадиційної релігійності в Україні, термінологічні проблеми вживання понять, а також узагальнено класифікацію нетрадиційної релігійності.

Трансформаційні процеси, що відбуваються в сучасному українському суспільстві, супроводжуються глибокою кризою всіх сфер його життєдіяльності. При цьому стрімкими темпами відбувається заповнення соціального простору девіантними цінностями, порушення (або ігнорування) значною частиною індивідів існуючих норм права та моралі. За умов кризового стану суспільства, особистість виявилася в складній ситуації вибору цінностей, пріоритетів, способів адаптації. І найбільш гостро ця проблема стоїть саме перед молоддю. Під девіантною (лат. deviatio – відхилення) поведінкою розуміються: 1) вчинок, дії людини, що не відповідають офіційно встановленим чи фактично сформованим у (...) даному суспільстві нормам (стандартам, шаблонам); 2) соціальне явище, виражене в масових формах людської діяльності, що не відповідає офіційно встановленим чи фактично сформованим у даному суспільстві нормам (стандартам, шаблонам). (shrink)

Особистість як соціальна якість людини є предметом соціальних наук: філософії, соціології, психології та ін. Соціологія досліджує особистість як суб'єкт соціальних відносин, виділяючи в ній соціально-типові характеристики, які розвиваються під впливом соціальних інститутів, а також шляхи та канали зворотного впливу особистості на соціальний світ. Отже, специфіка соціологічного підходу до вивчення особистості полягає в тому, що він аналізує її суто соціальні характеристики.

Розглянуто основи, методологія та організація наукових досліджень з урахуванням національного та світового досвіду. Навчальний посібник надає можливість самостійно опанувати курс «Основи наукових досліджень». Уміщено основні поняття сфери наукових досліджень, питання щодо підготовки до семінарських занять, оцінювання рівня засвоєння матеріалу та список рекомендованих джерел. Призначено для викладачів, молодих вчених, студентів вищих навчальних закладів, слухачів шкіл бізнесу та масового читача.

В статті розглядаються проблеми формування політичної культури в контексті геоціннісної проблематики, досліджуються її компоненти та елементи; показано, що політична культура є частиною загальної культури, що розгортається і виявляє себе в процесі політичного життя соціального організму, а цінності є головним компонентом будь-якої культури і основою для формування нормативних систем морального і правового призначення, принципів їх реалізації.

Результати дослідження, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова 25-30 березня 2016 року в усіх регіонах України. Опитано 2018 респондентів віком від 18 років.

Стаття присвячена історії УАР, її першим крокам - від зародження ідеї створення професійної спілки дослідників релігії до проведення установчої конференції та її рішенням. На основі архівних документів, які вдалося зібрати, та опитувань учасників тих подій відновлений процес постання та інституалізації товариства релігієзнавців України. З’ясовано, що завдяки ентузіазму представників академічної та вузівської науки, солідарності тих, хто вболівав за збереження традиції вивчення релігії, усвідомлення необхідності розгорнути неупереджене наукове спостереження за ходом релігійного відродження, з метою подолання посткомуністичних стереотипів у відношенні до релігії в (...) 1993 році в Україні постала асоціація дослідників релігії. Автор докладно зупиняється на організаційних моментах створення УАР, виділяє роль певних наукових і освітніх, релігійних та культурних інституцій, ініціаторів даного процесу. Без широкої підтримки з боку зацікавлених людей та організацій, без дружніх стосунків і допомоги УАР не постала б так швидко і результативно. В організаційну основу УАР були покладені принципи демократизму в управлінні, широкого представництва, творчого підходу, персональної та інституційної зацікавленості як в результатах, так і самого процесу дослідження релігійності та історії релігії в Україні. Особлива роль в створенні УАР належить колективу Відділення релігієзнавства Інституту філософії НАН України на чолі з професором А.Колодним, якого підтримали його колеги П.Яроцький, Б.Лобовик, П.Косуха, М.Бабій, який фактично підготував проект Статуту, всі установчі документи для державної реєстрації УАР як громадської організації. Без участі кафедри релігієзнавства Національного університету ім. Т.Шевченка, кафедри культурології Київського педінститута та її завідувача М.Заковича важко уявити, що ініціатива щодо об’єднання релігієзнавців так успішно поширилася б по всій Україні. На момент реєстрації УАР в Мінюсті України були створені обласні осередки у 13 містах. Гарячо підтримали ідею створення об’єднання релігієзнавців у Львові, Чернівцях, Тернополі, Одесі, Сумах, Ужгороді, Житомирі, Рівному, Луцьку, чим засвідчили всеукраїнський характер створеного товариства. В статті подаються докази наукової, просвітницької, видавничої активності релігієзнавців України на початку 90-х років, коли закладалися підвалини наступних успішних років діяльності українських вчених. Перші кроки засвідчили про масштабність і амбітність планів щодо розвитку релігієзнавства в Україні. Його провідники поставилися до справи серйозно, системно, науково, визначивши основні напрямки діяльності УАР: організаційний, науково-видавничий, освітньо-просвітницький. Цим курсом і нині рухається УАР, залучаючи щороку все нових членів для релігієзнавчих досліджень, для поширення наукових знань про релігію і релігійні організації. Мета статті - ознайомити широкий релігієзнавчий загал із першими роками постання та інституалізації релігієзнавства в незалежній Україні. Наукова новизна - вперше вводяться архівні документи про початки створення і розгортання діяльності УАР, які підкріплені свідченнями учасників тих подій. (shrink)

Попри те, що «лінгвістичний поворот» і філософія мови канонізовані в статусі напрямку наукових досліджень лише на початку ХХ століття, осмислення мови як соціокультурного та історичного феномена віддзеркалює етап філософської рефлексії, який складає понад два тисячоліття. Людина здавна розмірковувала про сутність, причинно-насліднові зв’язки, функції і зумовленість мови різними факторами. Що стосується безпосередньо філософії мови, то нині основні дослідницькі зусилля зосереджені довкола двох її напрямів – критики мови як інструменту людського спілкування й мислення, а також інструментальних можливостей конкретної мови в той чи (...) інший період її розвитку. Сферу повноважень філософії мови найкраще продемонстровати переліком її основних проблем: різними аспектами розуміння, значення, концептуального аналізу тощо. (shrink)

У статті розглянуто глобальну проблематику розвитку світової економіки й ідентифіковано глобальні загрози, проблеми, виклики, тенденції та суб’єкти. Визначено, що традиційна макроекономічна політика у ХХІ столітті перетворюється на глобальну макроекономічну політику яка визначається переважно зовнішньодержавними факторами впливу. Враховуючи суттєві відмінності потенціалів країн констатується, що геоекономічні інтереси суб’єктів глобальної макроекономічної політики зараз мають індивідуально-державне спрямування залежно від їх ресурсних можливостей, збалансовані регуляторною системою міжнародного права та координуються міжнародними організаціями. Прогнозується, що трансформація геоекономічних інтересів суб’єктів глобальної макроекономічної політики відбудеться від індивідуально-державного спрямування до (...) цивілізаційно-спрямованих, а з 2030 року до глобально-спрямованих за двома прогнозованими сценаріями – глобально-уніфікованим або глобально-полярним, які характеризуватимуться різними ціннісними орієнтаціями та функціональними діями. (shrink)

ФAs an important indicator of protection of citizens, society and state, information security is an integral part of national security. Therefore, its definition is mainly focused on preventing those negative consequences that may arise from various information threats, as well as eliminating and overcoming these consequences with the least losses for society and a human. In this aspect, what has become particularly relevant is the research of not only philosophical, phenomenological and socio-psychological determinants of the information security of citizens, but (...) also political and legal resources and mechanisms of the information space of the state in the conditions of the functioning of the global information society. Unfortunately, Ukraine has not yet produced an effective model of the information security system of the state, society and a human, although the need for this is fixed at the constitutional level. Therefore, today it is very important to develop a holistic codifying document that would fully cover various aspects of the formation of national security policy, and also define a specific tool for its implementation. The author considers that it is important to pay attention to the development of the theoretical and methodological foundations of research of the problem of information security, which are focused on strict observance of national interests both at the internal and external levels. It is also necessary to form a comprehensive conceptual and theoretical basis that should cover the philosophical-political and information-technological aspect of the issue. A number of issues in the areas of national security and information in Ukraine in terms of concept theory and legislation and developing integral system of strategic tasks fulfillment in the practice of information society is considered. (shrink)

У статті розглядається діяльність УГКЦ в сфері збереження української ідентичності нової хвилі міграції. Використовуючи традиційну стратегію, Церква шукає нові підходи до мігрантів, спираючись на старі та відшуковуючи нові культурні коди, зрозумілі сучасному українцю в його інкультураційних намірах за кордоном.

У статті О.Бортнікової «Релігійні та політичну організації…» досліджено різні підходи до визначення сутності релігійних і політичних організацій як суб’єктів етнонаціонального процесу та їх ролі у функціонуванні й розвитку суспільства. Здійснено спробу охарактеризувати основні методологічні положення щодо розкриття природи релігійних і політичних суб’єктів як структурних елементів етнонаціональної системи, виявлення різних рівнів їх розміщення в умовах суспільних змін. Ключові слова: релігія, політика, організація, суб’єкт етнонаціонального процесу, релігійно-політичний простір.

Представлено еволюцію розвитку Інтернет як глобальної тенденції інформаціоналізму і мережевого суспільства. Інтернетсприяв розвитку кіберпростору, детермінованого парадигмою інформаційної технології, яка сприяла формуванню комп’ютерної мережі. Розкривається, що комунікативне за своїм охопленням глобальне середовище самоорганізується за принципом мережі, породжуючи феномен мережевого суспільства. Виникненню нової глобальної інформаційної економіки сприяла поява нової організаційної форми – мережевого підприємства. Робиться висновок, що нова економіка, яку очолює сьогодні Інтернет-бізнес, є економікою, яку рухають інформаційні технології і яка організована навколо комп’ютерних мереж. Саме інформаційна економіка виступає джерелом зростання продуктивності праці (...) і створення багатства у вік інформації. (shrink)

У статті вказано, що гомеоклаз характеризується саморозпадом, зовнішнім знищенням і самознищенням організму людини і самовідбувається на основі дії механізму або принципу нарощування ентропії. Аналіз регресивних біосоціальних технологій впливу на здоров’я людини з метою його руйнації засвідчив агресивний і антилюдський характер діяльності їх винахідників, розробників / проектувальників і користувачів. Автор підкреслює, що таку діяльність слід засуджувати і запобігати використанню вже знайдених технологій антилюдського спрямування, оскільки вони принижують найбільш цінне, що є на планеті – життя людини.

В статті дається аналіз однієї з складних управлінських категорій «автопоезис», як механізму суперпозиції компонентів на основі взаємодія дії зворотних зв’язків, що сприяють формуванню єдиного соціального організму і являються самовідтворюючими одиницями у фізичному та соціальному геополітичному просторі; практичне застосування автопоезису до аналізу соціальних систем може допомагати підвищенню ефективності всього управлінського організму. В статті обґрунтовується сутність і значення теорії автопоезису як однієї з самої сучасної концепції постнекласичної науки; пояснюється понятійно-категоріальний апарат теорії автопоезису та її значення для сучасного розуміння зворотного зв’язку; розкривається еволюція (...) теорії автопоезису та її понятійно-категоріального апарату для пізнання складних соціальних систем та напрями підвищення ефективності автопоезису та його значення для оптимізації зворотного зв’язку управлінської діяльності. Автор статті намагається знайти напрями виходу з соціокультурної кризи, які можливі завдяки «горизонтальним комунікаціям», направленим на формування громадськості. (shrink)

В статті досліджуються особливості продуктивного мислення як найважливішої характеристики людини. Мислення не тільки осягає оточуючу реальність, але й творить новий світ і нове соціокультурне середовище. _Головна мета статті_ полягає у аналізі основних параметрів формування мислення. Дослідженні мислення як способу творчого освоєння природної і соціальної реальності у навчально-освітньому процесі із врахуванням сучасних філософських методик і педагогічних практик. _Методологічну основу_ філософсько-освітнього дослідження складають загальнонаукові принципи пізнання соціокультурних явищ, які підпорядковані історико-філософському, системно-структурному, конститутивному і контамінаційному методам пізнання. _В основі дослідження представлено такі завдання_: (...) проаналізувати основні параметри формування мислення в навчальному процесі, виявити значення творчої складової в процесі освоєння природної і соціальної реальності. Результати дослідження. На основі запропонованих методів визначено, що шлях до розкриття сутності світу здійснюється через спосіб мислення. Показано, що процес формування мислення найбільш продуктивно здійснюється засобами освіти і педагогічних практик. Роль освіти в соціальному і культурному житті полягає у передачі знання, на основі якого формується мислення як енергія впливу на зміну середовища і людини. Мислення – це навичка, яка надає можливість одержувати знання. Важливою функцією творчого мислення є здатність розв’язувати проблеми, в результаті чого з’являються можливості до цілеспрямованої діяльності. _Висновок._ Сучасний світ ставить перед особистістю неординарні завдання, які не мають аналогів вирішення. Тому, в процесі навчання, необхідно показувати як думати, а не вчити алгоритмам діяльності. Ефективність навчально-освітнього процесу залежить від рівня творчого мислення педагога. Він повинен перетворювати кожне заняття в творче відкриття. Такий підхід в навчанні формує творчу, креативну особистість, здатну долати труднощі сучасного нестабільного світу. Мислити – означає створювати проблеми і ефективно їх вирішувати. (shrink)

The purpose of the article is the explication of fashion as a subject of social-philosophical analysis. The thought of modern scientists according to the lack of long-term scientific review of fashion is traced, that is connected with its definition exclusively as part of everyday life of the individual. Interdisciplinary fashion as an object of scientific study is emphasized. Theoretical approaches and classification of the definition and genesis of fashion are analyzed. It is proved that the theoretical concept of fashion is (...) inextricably linked to social processes in society, which led to the dominance of the concept of social differentiation in the genesis of fashion. It is emphasized that some concepts are not only theoretical approaches to the explanation of the essence of fashion and also reveal its characteristics, regardless of its specific, historical and social periods. The attention is made that the current social conditions create a space that contributes to the desire of the individual to fashion not only as consumer but also as a mechanism to create own attractive image. It is proved that fashion is presented in the form of a sign which encodes the social situation of the individual through his visual perception. Subjective aspect of the phenomenon of fashion in the form of creation of designers and individuals is traced. Within the social philosophy at the individual level the consideration of new aspects is possible: identification, fulfilment, interaction with representatives of various religious and cultural groups, the consumption of material production, and others. At the under individual level it is possible to determine the mechanism of the genesis and subsequent existence, transformations of the phenomenon of fashion, based on social processes. The possibilities of creating an integrated fashion using the concept of social philosophy are demonstrated; it will restore the scientific status of the matter and reveal its new research prospects. (shrink)

В статті розглянуто один з вагомих різновидів страху в бутті людини – страх старості; зроблено філософський аналіз відношення до старості і страху старості у різні культурно-історичні епохи ; виділено певні причини цього страху та окреслено можливості його подолання в соціальному середовищі.

Post non classical methodology is based on the thesis of the problematic nature of operating by entities which were traditionally viewed as a large-scale subject of history and the media of historical sense. They are too abstract to be real actors of history in terms of thinking and acting. The possibility of constructing of the global historical schemes, concepts is determined as doubtful. Some functions of ideological philosophy of history were partially shifted to other areas of social and scientific knowledge, (...) especially in theoretical sociology. The methodology of historical globalization came into being as well as “world-system” theory and historical projection of geopolitical ideas. The main characteristic feature and difference among these theories is the understanding of contemporary global and transnational processes in terms of retro perspectives of 500 years of the world history. The methodology of the historical globalistics turns round the historians from essentially humanitarian knowledge to social sciences. This direction of research occurs under the conditions of actualization of cultural-historical approach and the supremacy the concept of historical relativism. Eurocentric, linear and strictly deterministic concepts of traditional philosophy of history are denied in the article. The theories of cultural anthropology and synergy are prepared together with its methodological tools. Hence socio-historical existence again becomes existentially open to different possibilities. (shrink)

У статті проаналізовано теоретико-методологічні засади інноваційної сфери регіону в умовах глобалізації та євроінтеграції. Дана стаття демонструє моделі інноваційної політики в провідних країнах світу і проаналізовано досвід, особливості та механізми реалізації інноваціооной політики в сучасній Україні. Теоретична значимість даної статті полягає у запропонованих рекомендаціях щодо удосконалення механізмів інноваційної політики регіону в умовах глобалізації та євроінтеграції.

Предпринята попытка проследить взаимозависимость становления ноосферы и эволюционного развития самого человека как биологического вида. В этом смысле ноосфера предполагает не столько более развитый уровень техники, экологической ответственности, демократию и проч., сколько также качественный эволюционный скачок самого Homo sapiens: как развитие творческих способностей, так и нравственный рост. Причем развитие интуитивных способностей личности, повидимому, продолжается и в самой ноосфере. Подобная интерпретация основывается на персоналистическом подходе, позволяющем взглянуть на проблему сквозь призму личности В.И. Вернадского, в чьем случае речь идет об интуитивных и иррациональных (...) (внелогических) факторах его способа освоения реальности, в том числе художественного переживания, обыденного знания и т.п. Дискурсивные и «интуитивнопереживательные» моменты его жизнетворчества переплетались, причем соотношение того и другого рассматривается по принципу дополнительности. Все это не могло не повлиять и на его учение: признавая неотменимую значимость логико-рациональной составляющей, ученый включал в науку ряд интуитивноиррациональных моментов. (shrink)

Матеріал знайомить читачів із біографією та духовною спадщиною відомого ісламського мислителя ХХ ст. Саїда Нурсі через інтерв'ю з його послідовницею Хулією Сахін із Туреччини.

У статті Т.Зінкевича «Начала і сутність громадянської релігії» досліджується питання про початки громадянської релігії і своєрідність цього явища. Доведено положення, що громадянська релігія – це такий суспільно-культурний феномен, у якому крізь призму своєрідної релігійної мови і специфічних практик обґрунтовується доконечність постання і ствердження національної держави, що бере свій початок у потребі спільноти знаходити сакральне у трансцендентного одвічно-лінійного, вгрунтованого в історію територій, чину.

In the article the analysis of modern approaches to labor protection management at different levels, taking into account the dangerous risks at work and at home. This makes it possible to reduce the influence of the "human factor". Presented closed model of labor management, determined the major risks and priorities of the money introduction of the company to reduce accidents, injuries and occupational diseases. Presented the formula for determining risk. Presented the rational scheme of management, map risks depending on the (...) cost, a block diagram of monitoring, evaluation parameters and likelihood of hazardous events. Offered recommendations to the security plan. (shrink)

The article considers various approaches to the problem of justice in a multicultural society, changes in the attitude to the existence of different identities and attempts by the state to achieve unity, the integrity of the national identity. The attention is given to the causes of inter-group tension and the ways of reconciling the interests of the majority and minority in the society. The main goal of the article is to determine ways of ensuring justice in a multicultural society. Methodology (...) - the methodological basis for the study became general scientific methods of analysis, synthesis, generalization, which allowed to systematize the material. When writing the article, system, structurally functional and comparative methods were used, which allowed to analyze different ideas about the ways of achieving justice in a multicultural society and the practice of their implementation. The study posed the following tasks: to clarify the conceptual-categorical apparatus necessary for disclosing the essence of justice in a multicultural society; to consider and analyze theories of multiculturalism from the point of view of justifying the rights of minorities; to determine the role and influence of theories of multiculturalism and justice on public practice; to analyze the change of ideas on the way of achieving justice in a complex society. The scientific novelty of the study is in determining the conditions for observing justice for minorities in a multicultural society. (shrink)

Анотація. Статтю присвячено вивченню феномену соціального служіння церков і конфесій на ниві збереження індивідуального та громадського здоров’я сучасних українців. Зазначено, що включення релігійних організацій у сферу соціальної дійсності починається з її осмислення на теоретично-богословському рівні. Констатовано, що в українському контексті здійснюється міжконфесійна взаємодія на цій ниві, плідною є державно-конфесійне партнерство. Показано діапазон такої діяльності, сфери, види, формати її реалізації. Проаналізовано коло цільових груп на які вона спрямована. Наведено приклади успішних форматів реалізації соціального служіння, зокрема, медико-місіонерське служіння, діяльність харитативних місій та (...) благодійних фондів. Констатовано, що здійснюючи соціальне служіння церкви та релігійні організації, намагаються охопити, якомога ширше коло проблемних питань, ввести їх у правове поле держави, задля поліпшення якості життя людей. Акцентовано на тому, що активне включення релігійного загалу у сферу соціального, передбачає його реакцію на нові виклики морально-етичного та медичного спрямування. Показано включеність церков та конфесій в контекст діяльності спрямованої на усвідомлення цінності здорового способу життя, заняття спортом. Наведено приклади успішних форматів реалізації соціального служіння у цьому напрямку. Визначено тенденції та перспективи подальшого дослідження проблематики. (shrink)

До відома авторів. Правила оформлення статей.

У статті здійснена спроба осмислення феномена події у релігійному вимірі. Подія розглядається як явище, яке характеризується сингулярністю, тобто індивідуальним характером вираження, належить до сфери неповсякденного, не збігається зі звичними рамками розуміння навколишнього світу та не відповідає емпіричній фактичності. Необхідність більш активного філософсько-релігієзнавчого дискурсу кореляції повсякденного і неповсякденного у сфері релігії зумовила потребу звернення до означеної проблеми. Отже, метою статті є з’ясування онтологічного статусу події, релігійний контекст вияву якої постає протиставленням повсякденності та призводить до трансформації усталеного способу життя віруючого. Повсякденне буття (...) характеризується рисами сакральності, демонструє потяг до трансцендентного. З цієї причини очевидним і обґрунтованим убачається поєднання явищ буденного емпіричного світу з цінностями іншого виміру буття. Наявність неповсякденного у повсякденному житті засвідчують, зокрема, елементи культової практики, оскільки вони є вираженням сакрального часу і простору, а також способом утіленням вічних цінностей. До сфери неповсякденного належать описані в Євангеліях стосунки людини з Богом, пророцтва, об’явлення, видіння як неповсякденні вияви релігійного досвіду. Подія є протиставленням світу явищ позадосвідному світу буття, перетворенням, яке зумовлює появу нових порядків і структур. Здійснення події суперечить попереднім уявленням, тому зустріч події зі стандартною дійсністю супроводжується трансформацією повсякденності. Встановлення вкоріненості події в буття або її трансцендентного походження дає змогу визначити причини події. В умовах секуляризованого світу людина здебільшого демонструє готовність визнати значущими події, в тому числі у всесвіті, які відповідають науковим знанням. Це відбувається навіть тоді, коли факт події ставить під сумнів фундаментальні постулати науки. З огляду на це відкриття в науці, ситуації в політиці, мистецтві, особистому житті сприймаються як масштабні події. Причому момент зустрічі з подією можна описати, наприклад, за допомогою поетичної мови, яка висловлює певні символи людського буття і постає засобом об’єктивації події як неочікуваної новації. Натомість віруюча особа сприймає події надприродного характеру як втручання потойбічної реальності у звичний спосіб життя. Так, отримання релігійного досвіду супроводжується трансформацією повсякденності індивіда. Основою містичного досвіду релігійної традиції є досвід зустрічі з Божественним, наслідком чого постає зміна самосвідомості віруючої особи, трансформація її цінностей, смислів та значень. Тобто усвідомлення події, яка не належить до усталеного порядку, передбачає перспективу появи нової дійсності, котра суперечить попереднім уявленням. Однією з форм набуття релігійного досвіду є процес навернення, внаслідок чого зазнають трансформації світоглядні орієнтації людини, що дає змогу пізнання власних прихованих глибин свідомості. Навернення, набуття благодаті та віри виражають раптовий або поступовий процес, за допомогою якого індивід досягає внутрішньої гармонії, усвідомлення своєї праведності, відчуття щастя, знаходить опору у вірі в реальність того, що відкрили йому релігійні переживання. (shrink)